facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Було дуже багато людей, які не вбивали, але і не рятували євреїв — колишній в’язень гетто Борис Забарко

Розмова, приурочена наближенню Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту 27 січня.

Було дуже багато людей, які не вбивали, але і не рятували євреїв — колишній в’язень гетто Борис Забарко
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Гість — голова Всеукраїнської асоціації євреїв — колишніх в’язнів гетто і нацистських концтаборів, кандидат історичних наук Борис Забарко.

Борис Забарко: Я був в’язнем Шаргородського гетто (Вінницька область). У нас не було так страшно, як в Освенцимі, але смерть в газовій камері та смерть від тифу — однакові.

Підтримайте Громадське радіо на Спільнокошті

Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту — це дуже важлива подія не лише для єврейського народу, не лише для жертв нацистських переслідувань, а і для європейської світової історії.

Річ у тому, що після війни майже всі країни світу, і ті, які належали до фашистських держав, і антигітлерівська коаліція, і нейтральні країни, лишили єврейський народ в різних країнах сам на сам зі злом.

  • Після війни про це не говорили, не згадували, практично всі країни не витримали тест на порядність, солідарність, людинолюбство.

Основна роль нашої Асоціації в тому, щоб зберегти пам’ять. Ми опублікували 6 великих томів спогадів людей, які вижили в концтаборах та гетто по всій Україні.

Було дуже багато людей в Україні, які не допомагали євреям. Які не вбивали, але і не рятували. Було достатньо людей, які допомагали нацистам виконувати свою задачу зі знищення євреїв. Це було нашою історією, це було практично в усіх інших країнах також. На тлі цього виділяється невеличка група порядних людей, які в багатьох випадках втрачаючи життя (своє, членів своєї сім’ї), допомагали євреям.

  • Ми б не видали ці книжки, якби нам не допомагали українці.
  • У Шаргороді нашу сім’ю рятувала родина наших друзів Килина і Пилип Самбурські. Аня Самбурська буквально врятувала від розстрілу мою маму та брата, який народився за 20 днів до початку війни.

Такі люди є. Але, на жаль, ми надто пізно почали говорити про Голокост, збирати спогади тих, хто більше знав. Я досі не можу собі пробачити, що я, історик, пройшов це, але лише з 1993 року почав збирати ці спогади.

Повну програму слухайте в аудіофайлі

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Як Білорусь мілітаризує українських дітей та стирає їхню ідентичність

Як Білорусь мілітаризує українських дітей та стирає їхню ідентичність

«Її обурювала несправедливість»: пам’яті журналістки Вікторії Рощиної

«Її обурювала несправедливість»: пам’яті журналістки Вікторії Рощиної

Пару сеансів вдихання можуть викликати залежність: токсиколог про хаффінг

Пару сеансів вдихання можуть викликати залежність: токсиколог про хаффінг

Військові частини можуть самі набирати добровольців: пояснює рекрутерка

Військові частини можуть самі набирати добровольців: пояснює рекрутерка