facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Бунтівний дух українських музикантів, або Чому авангардна музика 60-х була диверсією?

У Києві презентували музичну антологію «Київський аванґард 1960-х: школа Бориса Лятошинського»

Бунтівний дух українських музикантів, або Чому авангардна музика 60-х була диверсією?
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 2 хвилин

Василь Шандро: Чому конкретизовані саме 60-ті роки? Це дуже важливе десятиліття чи у ньому сконденсовані ті імена, які увійшли у цю антологію?

Євген Громов: Важливість цього десятиліття з самого його початку, на мій погляд, складно переоцінити в історії української музики. Починаючи з 1961-го року  в Україні почалася друга хвиля музичного модернізму. Перша хвиля була на початку 20-х років, коли творили вчителі цих музикантів 60-х років, зокрема Борис Лятошинський.

В цій Антології, яку я презентую, чотири диски. Три з них – це персональні авторські диски. Це Леонід Грабовський, композитор, що народився у Києві у 1935-му році, Віталій Годзяцький,  який теж народився у Києві, але вже у 1936-му році і всесвітньо відомий Валентин Сильвестров, який народився у Києві у 1937-му році.  Також є кілька композиторів, які народилися у 40-х роках. Один з останніх учнів Лятошинського – Володимир Загорцев, який є стилістично найближчим до вчителя.

Всі вони починали як продовжувачі експериментальної течії в творчості Лятошинського, а потім на початку 60-х років вони почали вивчати і використовувати найсучасніші композиційні техніки, і звідси все й пішло.

 

 

Василь Шандро: Що означала ця музика в 60-х роках? Це можна було її десь грати?

Євген Громов: Ця музика означала тоді лише одне – стилістичну та ідеологічну диверсію. І з самого початку всі ці молоді автори шалено ускладнили собі долю. А оскільки – молодість, непримиренність, бунтівний дух, який панував серед кола, то це був такий гурток.

Василь Шандро: Вони себе називали «авангардом»?

Євген Громов: Ні, вони себе не називали «авангардом». Потім за ними цей термін закріпився. «Авангард» – це той, хто йде попереду, і це було саме так. А стилістично, якщо дивитися детальніше, – це дещо запізнілий модернізм. Тому що наша держава залишалася в музичному сенсі на узбіччі світових музичних професій. І Лятошинський та ще декілька музикантів мали дуже драматичні долі.   

Повну весрію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі. 

Поділитися

Може бути цікаво

Публічно співчувають ворогу заради хайпу — Аліна Сарнацька

Публічно співчувають ворогу заради хайпу — Аліна Сарнацька

Чому фіксація позасудових страт Моніторинговою місією ООН — це важливо

Чому фіксація позасудових страт Моніторинговою місією ООН — це важливо

Навіщо росіяни просувають тезу про «повторний наступ на Харків»: розповідає дослідниця дезінформації

Навіщо росіяни просувають тезу про «повторний наступ на Харків»: розповідає дослідниця дезінформації