1 грудня 2014 року в Києві активісти вперше здійснили спробу знесення пам’ятника Леніну на бульварі Шевченка у Києві. Вважається, що ця подія стала передпочатком декомунізації. Про її перебіг та результати поговоримо з урбаністкою Владиславою Осьмак.
«Наша проблема в тому, що в нас нема жодного документа, який би засудив той режим настільки, як це було, наприклад, зроблено в Німеччині з нацизмом. Є закон, але він досі ще не пропрацьований в суспільстві. В нас не відбулося національного діалогу, який би залучив якомога більше людей в цю розмову і поміняв би в першу чергу в ставленні, в підході до власного життя, до пам’яті. Час уже думати не пам’ятниками, а пам’яттю — це набагато ширша категорія», — говорить Владислава Осьмак.
Також запитали, яким би мав бути Монументальний музей пропаганди, на думку Владислави Осьмак:
«Великим. Я би хотіла зібрати туди все. Уявіть собі, лише за минулий рік в Україні було демонтовано понад 1300 «ленінів». Якби вони всі збереглися — ця величезна китайська армія — наскільки це був би потужний образ, наскільки чітко можна було б зрозуміти, якою колосальною була ця машина пропаганди і промивання мізків. Уже цього, здається, було б достатньо, щоб не наступати знову на ці граблі, а натомість всіма можливими силами закликати до критичного мислення», — говорить керівниця Центру урбаністичних студій Києво-Могилянської академії.
Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.