Через постать Сковороди Леонід Ушкалов реконструює Україну 18 століття, — літературознавець

Нову книгу про українського філософа “Ловитва невловного птаха. Життя Григорія Сковороди” презентували 15 березня. Обговорюємо її значення із літературознавцем Олексієм Сінченком

Ведучi

Євген Павлюковський,

Анастасія Багаліка

Гостi

Олексій Сінченко

Через постать Сковороди Леонід Ушкалов реконструює Україну 18 століття, — літературознавець
https://static.hromadske.radio/2017/03/hr_hh_2017-03-15_senchenko.mp3
https://static.hromadske.radio/2017/03/hr_hh_2017-03-15_senchenko.mp3
Через постать Сковороди Леонід Ушкалов реконструює Україну 18 століття, — літературознавець
0:00
/
0:00

Євген Павлюковський: Про що книга?

Олексій Сінченко: Книга про життя Григорія Сковороди і має пов’язаність із серією. Це серія постаті культури, яку започаткувало нещодавно видавництво «Дух і Літера» і його ініціатор Леонід Фінберк. Це вже друга книга в серії. Ми маємо монографічне видання, яке покликане представити українському читачеві цілісну біографію великого українського філософа не переобтяжену стереотипами, які до сьогодні тягнуться від радянських часів. Бо для багатьох Григорій Сковорода — це такий селянський філософ.

Леонід Ушкалов показує нам абсолютно іншу постать, яка була своєю в середовищі аристократів, філософів, яка є однією із найяскравіших персон українського культурного відродження 18 століття.

Анастрасія Багаліка: Григорія Сковороду прийнято сприймати як мандрівного і не прив’язаного ні до чого філософа. Чи таким він постає у цій книжці?

Олексій Сінченко: Питання у тому, що вкладати у мандрівний філософ. На той час були мандрівні дяки, спудеї Києво-Могилянської академії, які мандрують, заробляючи собі кошти на подальше навчання. Для Сковороди це була його концепція світогляду. Цілком свідомо прийнята позиція як незалежного філософа, інтелектуала, який у багатьох моментах ішов в супереч вподобанням своєї доби.

 

Анастасія Багаліка: Якщо говорити про значення не тільки для біографії Сковороди, а й літературознавчого сприйняття його доробку, то що змінює ця книга?

Олексій Сінченко: Ця книга насамперед змінює бачення самого Сковороди, а швидше, певно, свідчить про його присутність. Я говорив, що Леонід Ушкалов вже багато десятиліть досліджує творчість Сковороди. І читаючи цю книгу складається враження, він нарешті захотів побачити його особисто.

Він є автор-самовидець. Він промальовує картини і реконструює багато побутових елементів, про які нічого не йшлося. Автор задається питанням, за якою партою сидів Сковорода і якою ручкою писав.

У читача може бути несподіванка, коли автор пише, що тогочасний Київ — це 20 тисяч населення. І що Харків — це 6 тисяч населення. Тобто, в цілому 17-18 століття Україна могла мати близько трьох мільйонів населення. Так Ушкалов пробує реконструювати Україну 18 століття. Причому у побутовому вимірі: через одяг, наїдки, відстані, які долали. Це та інформація, яка на сьогодні від нас прихована і мало хто зосереджував на цьому увагу.

Анастасія Багаліка: Які ще книги є у цій серії? Чи може уже читач щось придбати?

Олексій Сінченко: Наразі проект тільки започаткований. Більшість видань перебувають ще у роботі. Опубліковані тільки дві книги. Зокрема, портрети Романа Короводського, до якого іде висвітлення таких постатей як Шевельов, Луцький, Євген Сверстюк, Михайлина Коцюбинська. Я думаю, що у короткостроковій перспективі з’явиться книга і про Миколу Зерова, Михайля Семенка та Дарію Віконську.