Чому гречка коштує 50 гривень за кілограм?

Значне зростання ціни на гречану крупу і заходи, до яких має намір вдатися уряд, коментує Володимир Пугачов, заступник директора департаменту продовольства МінАПК.

Володимир Пугачов: За минулий рік вироблено на 20% менше гречаних круп. Таке зниження виробництва пов’язано зі зменшенням пропозиції сировини. За 2015-2016 маркетинговий рік збір гречки зменшився на 20%.

Головними причинами зменшення валового збору гречки є високі трудозатрати на вирощування і нижча рентабельність цієї культури — в середньому її рентабельність 30%, тоді як середня рентабельність рослинності за минулий рік фіксувалась на рівні 50%.

Наявних запасів достатньо для забезпечення потреб внутрішнього ринку України до кінця цього маркетингового року.

Тетяна Трощинська: Чи є необхідність для стимулювання фермерів, щоб ті вирощували цю культуру, і ціна трималась на прийнятному для споживача рівні?

З початку поточного маркетингового року збільшилась на 78%. Міністерство відслідковує цю інформацію і неодноразово порушувало питання щодо ситуації на ринку гречки. Зокрема міністерство направляло листи до ОДА з пропозиціями підтримати вирощування цієї культури на місцевому рівні та рекомендувати засівати більші площі цією культурою.

Крім того, при міністерстві діє міжвідомча робоча група з питань моніторингу продовольчих ринків, де бере участь Антимонопольний комітет України. У комітеті триває розслідування за ознаками вчинення виробниками антиконкуретних узгоджених дій.

У зв’язку із підвищенням цін на гречану крупу комітет направив вимоги про надання інформації до найбільших виробників, торговельних мереж та фіскальної служби. Після аналізу отриманих даних буде вирішуватись питання про штрафні санкції — це 10% від доходу за попередній фінансовий рік.

Ситуацію коментує економічний експерт, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи Олександр Геращенко.

Василь Шандро: Чи є сенс розслідувати зростання ціни на гречку?

Олексій Геращенко: Гречка в Україні — це культовий продукт, без якого не обходяться жодні вибори. Можна собі уявити, наскільки подорожчає передвиборча кампанія.

Але дійсно, є суто ринкові причини — фермер знає, що він продасть тонну пшениці за $200 на експорт, то це за рахунок девальвації для нього набагато рентабельніше, ніж продаж гречки на внутрішньому ринку.

Коли кажуть, що «ми будемо рекомендувати» — якщо фермери будуть бачити, що це вигідно, то вони засіють, якщо ні, то ні. Щодо спекулятивних речей — для важливих культур створюється держрезерв, і коли хтось хоче продати, умовно, по 40 грн, я виходжу і починаю продавати з резерву по 20 грн.

Це ринковий механізм, який діє краще, ніж усі ці розслідування.

Після минулої «гречаної кризи» при аграрному міністерстві створювався спеціальний стратегічний фонд, але згодом я читав, що було переглянуто перелік культур, які туди входять, і гречку не вважали стратегічно важливою, тому виключили з переліку.

Якщо це не стратегічно важлива культура, то нема чого розслідувати, а якщо стратегічно важлива — то чому не створили резерв?

Тобто тут є два моменти — з одного боку, стали менше садити цієї культури, а з іншого, є домовленість на ринку, оскільки є дефіцит — то, мовляв, давайте вже на ньому заробимо.

Є, напевно, і панічний елемент. Якась частина гречки експортувалася з Росії. Але не хотілося б, щоб хтось по всьому світу героїчно шукав гречку. Як колись було із китайською гречкою — її завезли, а потім ніхто не хотів їсти, бо вона вирощувалась не для людей і мала інші смакові властивості.

Тетяна Трощинська: Реакція українців на ситуацію з харчами означає, що бідність не подолано?

Олексій Геращенко: Це означає загальну бідність, тому що у світі такі коливання позначиться на якийсь невеликий відсоток у бюджеті людини. Якщо людина на харчі витрачає 10-15% доходу, і щось подорожчало, то буде витрачати не 15%, а 17%.

Для нас ці коливання набагато болючіші. Розвинуті країни із цим не намагаються боротися.

Василь Шандро: Чи можна на таких коливаннях зробити статок і наскільки це цинічно?

Олексій Геращенко: Якось Карл Маркс написав, що за 300% доходу капітал погодиться на все що завгодно, навіть на торгівлю рабами. Більшість цитат Маркса є не дуже влучними, але коли бізнес бачить можливість заробити, він заробляти буде.

Здорова конкуренція не дозволяє довго отримувати надприбутки: якщо ти маєш 300%, туди будуть іти інші, готові працювати за 200%, потім за 100%, і цей відсоток буде далі падати. Якщо здорової конкуренції нема, із цим потрібно щось робити через інтервенції і резерви.

Щодо етики бізнесу, вона може проявлятися, коли бізнес вже є зрілим. Я б не чекав цього від українського бізнесу — йому ще треба вирости, він ще не мислить категоріями десятків років.

Тетяна Трощинська: Чому не дуже добре, щоб держава стимулювала більші посіви гречки?

Олексій Геращенко: Це як проводячи державну політику мовлення, надсилати рекомендації на «Громадське радіо», що варто говорити, а що ні.

Пільги для тих, хто виконав рекомендації, призводять до нових зловживань. З’являється цілий пласт діяльності, спрямований не на саму діяльність, а на те, як її показати. У держави є більш ринкові механізми.

Василь Шандро: Чи можна припускати, що є певне лоббі цієї ситуації у державі?

Олексій Геращенко: Це цілком можливо. Великий бізнес і політика надто взаємопов’язані, надто багато бізнесменів у владі. Тому я із сумнівом дивлюсь на усі ці заходи, пов’язані із перевірками різними комітетами.

Зразу виникає картинка, що якісь компанії є ближчими для чиновника, якісь дальшими, і до одних прийдуть, до інших не прийдуть. Тобто держави не має бути у цьому питанні надто багато.