Програма медичних гарантій на 2025 рік має багато питань — Маменко

Що таке медичні гарантії

Програма медичних гарантій — інструмент фінансування державою медичних послуг для пацієнтів, пояснює докторка медичних наук Марина Маменко. У Конституції України є право на безплатну медицину і суспільство завжди хотіло, щоб воно виконувалося. Уряди після незалежності говорили про те, що не вистачає коштів для того, щоб повністю покривати потреби людей в лікуванні, а згоди в суспільстві щодо співоплати не було. Тому в нас існує приватний та державний сектор. У приватному зазвичай страхові компанії сплачують за лікування пацієнта або він сам по собі

Державний сектор мав традиційну схему фінансування, розповідає експертка. Держава сплачувала лікарні певну суму. Тобто був бюджет, який затверджений на цю лікарню, і з року в рік ця сума не змінювалась не сильно. Був штатний розпис людей, які там працюють. Також туди входили гроші на обладнання, комунальні платежі, препарати, яких завжди не вистачало. У бюджеті були фіксовані ставки для лікарів медичного персоналу, які сплачувала держава.

Коли почалась медична реформа, то запропонували альтернативний інструмент, каже Марина Маменко. Йдеться про те, що «гроші ходять за пацієнтом». Тобто вирішили, що нераціонально фінансувати лікарні з ремонтом, якісними фахівцями та лікарнями без цього в однаковому обʼємі. Бо в такому разі, держава витрачала гроші на вітер. Тому зʼявилась програма медичних гарантій, яку поки що не вдалося реалізувати так, як нам би хотілося.

Читайте також: Страхова медицина, Супрун та звільнення лікарів: фейки про медреформу

Що чекає на програму медичних гарантій у 2025 році

Зараз черговий період турбулентності. Для того, щоб робити ефективні реформи й ефективні зміни, потрібна достатня кількість грошей, говорить Марина Маменко. Медицина та освіта фінансуються коштом наших партнерів за кордоном, зокрема за цими двома напрямками США. Є ризик, що нам можуть не продовжувати гарантувати ці напрями.

За її словами, питання не тільки в підтримці партнерів. Ми зараз зайшли в той етап розвитку системи гарантій, який буде торкатися і високоспеціалізованої медичної допомоги. Починали ми із первинної ланки, яку ще встигли зреформувати
на етапі, коли в.о. міністерки охорони здоров’я була Уляна Супрун.

Тоді лікарі первинної ланки були задоволені й більшість пацієнтів теж раділи. Вважалося, що це найбільш вдалий елемент реформ, який відбувався на тому етапі. Потім почали змінюватись очільники МОЗ, які мали своє бачення. Міністр охорони Максим Степанов вважав, що закривати ті лікарні, які існують ледь не тільки на папері, не варто. Звісно, що людям в селі було ближче їхати до них, тому для них це було добре. Але для медичної системи таке рішення було поганим, бо ці лікарні не були ефективними.

«Перерозподіл коштів трішечки змінився і тоді обурювалися лікарні, які були більш ефективними. Вони сподівались, що вони всередині так попрацювали, що будуть отримувати більше пакетів. Медичні пакети — це обстеження пацієнта, лікування якоїсь хвороби.

Для того, щоб отримати фінансування, вони мають довести, що в них є всі можливості: персонал, обладнання тощо. Ефективні головні лікарі, ефективна команда працювали для того, щоб створити умови для реалізації таких пакетів. Водночас вони обурювались, що гроші даватимуть і тим, хто цього не зробив. Вони вважали це несправедливим», — зауважує Марина Маменко.

Зараз ми заходимо на черговий етап реформи, коли на фінансування всі академічні інститути, додає вона. Наприклад, в систему медичних гарантій зараз заходить «Охматдит». Там лікуються рідкісні пацієнти. У системі медичних гарантій просто ніколи не було закладено таких пакетів, які потребують ці пацієнти. Фінансові прорахунки свідчать про те, що вести таких важких пацієнтів буде надзвичайно складно. Дуже багато пунктів просто не прописані в ПМР і лікарі в розпачі. Вони не розуміють, як це буде.

«Програма медичних гарантій на 2025 рік має багато питань. Ніби тенденція прогресивна, але ризики існують», — зауважує експертка.

Читайте також: Щоб система «чекапів» запрацювала, необхідно ввести грошовий стимул для сімейних лікарів — Бадіков

Які ще проблеми

Медики відчувають на собі, що розширюється система медичних гарантій, туди потрапляють нові лікарні, каже Марина Маменко. За часів ще Уляни Супрун сформовано сприйняття, що програма медичних гарантій надає безоплатне обслуговування. Навіть налаштовували пацієнта на те, що він має отримати всі послуги безплатно, якщо має декларацію.

У реальності ж пакети, які закладаються на певну маніпуляцію або операцію, не покривають всіх вимог, зазначає експертка. Держава ніби виділила гроші, а через постійну інфляцію зростають ціни на розхідні матеріали, ліки. Та й взагалі сума від початку була нереальною, хоча пацієнту сказали, що все має бути безплатно.

«Я іноді бачу якісь судові позови, коли попросили докупити на декілька тисяч якісь матеріал під операцію, які мала держава надати безплатно. Держава — це щось велике таке над нами, а страждають зазвичай просто лікарі. Я розумію, що і ми всі не є ідеальними. Однак, ця система ще й розбалансована, тому що немає спільного порозуміння між державою, лікарями та пацієнтами. Пацієнт прагне до безкоштовного обслуговування, лікарня розуміє, що не отримає гроші від початку, а держава говорить, що немає грошей, щоб всім вистачило», — скаржиться голова правління Української академії педіатричних спеціальностей.

Слухайте також: «Представник пацієнта»: як у лікарнях Києва та Львова працюватиме пілотний проєкт допомоги людям

Довідково

Нагадаємо, з першого січня почала діяти постанова уряду, що вносить зміни в регулювання безкоштовних і платних медичних послуг. Безоплатні послуги входять у програму медичних гарантій. Стягнення коштів за них може призвести до позбавлення лікарні з контракту з НСЗУ. Про це в етері Громадського радіо розповіла Наталія Лісневська, адвокатка та заступниця міністра охорони здоров’я в 2014-2015 роках.

Вона говорить, що формулювання, яке зараз часто можна почути, є викривленим та вирваним з контексту. Постанова, ухвалена пів року тому, регулює надання платних послуг у закладах охорони здоров’я та зазначає, що в Україні є програма медичних гарантій, яка була та залишається безкоштовною завжди, каже Наталія Лісневська.

Адвокатка говорить, що це спрямовано на врегулювання якісної роботи та безкоштовних медичних гарантій. Також постанова зобов’язує заклади охорони здоров’я врегулювати питання додаткових платних послуг та поінформувати про них пацієнтів.

До додаткових платних послуг належать, наприклад, покращені палати в лікарнях або надання людині медичних послуг у себе вдома, коли такої потреби за станом здоров’я немає.

Наталія Лісневська додає, що плата за відповідні послуги може здійснюватися тільки безготівково, тож вона відображатиметься в електронній системі. Завдяки цьому НСЗУ зможе перевіряти ці процеси. За словами адвокатки, якщо буде зафіксовано, що в лікарні стягнули плату за безкоштовну послугу, заклад може втратити контракт із НСЗУ та великі кошти.

Як читати й слухати Громадське радіо на тимчасово окупованих територіях — інструкція

Повністю розмову слухайте в доданому аудіофайлі