facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Чому Ісусу встеляли пальмові гілки, а неділя Вербна?

9 квітня (2017) православні та греко-католики святкують Вербну неділю. Про стародавні традиції цього свята розповідають учасники фольклорного гурту «Королівна»

Чому Ісусу встеляли пальмові гілки, а неділя Вербна?
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

У студії Громадського радіо фольклорний гурт «Королівна» — Анастасія Друзюк, Юлія Герштун, Ольга Гвяздовська та Дмитро Мазуряк. Розповідають про традиції Вербної неділі, співають веснянки і грають на трембіті.

Євген Павлюковський: Є свята, які запозичені з язичництва, але не Вербна неділя? Як це свято з’явилося в Україні?

Юлія Герштун: Дійсно, практично всі християнські свята мають коріння у язичництві. Але Вербна неділя є суто християнською. Свято має глибокий символізм — це вхід Ісуса в Єрусалим на свою кару, на свої муки — він знав, на що йде. Це дуже важливе свято для християн — людина свідомо увійшла в місто, в якому потім буде жорстоко вбита. Тоді Ісус вже всі знали як месію, пророка. Хто як сприймав, але люди його дуже любили, в шану йому встеляли гілки пальми.

Наталя Соколенко: Але не вербу?

Юлія Герштун: Звичайно, в тих широтах немає верби.

Наталя Соколенко: А чому у нас саме верба? Не ялинка, наприклад?

Юлія Герштун: Верба — це було таке перше деревце, яке починає розпускатись з весняною природою. От, наприклад, ялина завжди зелена, вона використовується у багатьох інших обрядах .

Євген Павлюковський: Як відзначали це свято? Чи багато воно втратило з часом?

Анастасія Друзюк: Розповім про побутову традицію свята. Це початок весни — дуже важливий період у житті українського народу, адже у нас хліборобна нація. Прокидається земля, їй треба допомогти — співали веснянки, щоб підтримати природу.

Коли вербичку посвятили, люди завжди по дорозі намагалися оздоровити себе й інших, і били цієї вербичкою. У мене на Рівненщині говорять:

«Не я б’ю — верба б’є,

За тиждень — Великдень,

Будь здоровий, не вмирай — Великодня дожидай,

Уже недалечко червоне яєчко»

Обов’язково били по всіх місцях — якщо є якість хвороби, то намагалися оздоровити. Потім несли цю вербу до дому, але обов’язково обходили всю свою городину, ставили вербичку так, щоб так само оздоровлялася земля.

Євген Павлюковський: Якщо говорити про мотиви на трембіті, які побутували 200-300 років тому — як вони доходять до нас?

Дмитро Мазуряк: Я з Чернівецької області, ще з малих років їх чув. Другий метод — завдяки етномузикології, записам як грають старі трембітарі. З дуже давніх років є записи, просто по них вже зчитуєш.

Дмитро Мазуряк був гостем програми «Пора року» на Громадському радіо, і грав на восьми народних інструментах.

Євген Павлюковський: Що можна побажати на це свято?

Ольга Гвяздовська: Здоров’я, щоб всі були здорові. За тиждень Великдень — щоб дочекались, пройшли цей Страсний тиждень, тримаючись разом, міцно.

Поділитися

Може бути цікаво

«Муніципальна няня» для ВПО: Мінсоцполітики пояснює, як оформлювати

«Муніципальна няня» для ВПО: Мінсоцполітики пояснює, як оформлювати

Хмельницький взимку самостійно покриватиме потреби електроенергії для котелень міста — Симчишин

Хмельницький взимку самостійно покриватиме потреби електроенергії для котелень міста — Симчишин

ЄС запланував державні гарантії, аби інвестори вкладалися в Україну попри війну — Длігач

ЄС запланував державні гарантії, аби інвестори вкладалися в Україну попри війну — Длігач