Чому Ісусу встеляли пальмові гілки, а неділя Вербна?

9 квітня (2017) православні та греко-католики святкують Вербну неділю. Про стародавні традиції цього свята розповідають учасники фольклорного гурту «Королівна»

Ведучі

Євген Павлюковський,

Наталя Соколенко

Гостi

Юлія Герштун,

Ольга Гвяздовська,

Дмитро Мазуряк,

Анастасія Друзюк

Чому Ісусу встеляли пальмові гілки, а неділя Вербна?
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2017/04/hr_hh_2017-04-09korolivna.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2017/04/hr_hh_2017-04-09korolivna.mp3
Чому Ісусу встеляли пальмові гілки, а неділя Вербна?
0:00
/
0:00

Фольклорний гурт «Королівна» і ведучі Громадського радіо Громадське радіо

У студії Громадського радіо фольклорний гурт «Королівна» — Анастасія Друзюк, Юлія Герштун, Ольга Гвяздовська та Дмитро Мазуряк. Розповідають про традиції Вербної неділі, співають веснянки і грають на трембіті.

Євген Павлюковський: Є свята, які запозичені з язичництва, але не Вербна неділя? Як це свято з’явилося в Україні?

Юлія Герштун: Дійсно, практично всі християнські свята мають коріння у язичництві. Але Вербна неділя є суто християнською. Свято має глибокий символізм — це вхід Ісуса в Єрусалим на свою кару, на свої муки — він знав, на що йде. Це дуже важливе свято для християн — людина свідомо увійшла в місто, в якому потім буде жорстоко вбита. Тоді Ісус вже всі знали як месію, пророка. Хто як сприймав, але люди його дуже любили, в шану йому встеляли гілки пальми.

Наталя Соколенко: Але не вербу?

Юлія Герштун: Звичайно, в тих широтах немає верби.

Наталя Соколенко: А чому у нас саме верба? Не ялинка, наприклад?

Юлія Герштун: Верба — це було таке перше деревце, яке починає розпускатись з весняною природою. От, наприклад, ялина завжди зелена, вона використовується у багатьох інших обрядах .

Євген Павлюковський: Як відзначали це свято? Чи багато воно втратило з часом?

Анастасія Друзюк: Розповім про побутову традицію свята. Це початок весни — дуже важливий період у житті українського народу, адже у нас хліборобна нація. Прокидається земля, їй треба допомогти — співали веснянки, щоб підтримати природу.

Коли вербичку посвятили, люди завжди по дорозі намагалися оздоровити себе й інших, і били цієї вербичкою. У мене на Рівненщині говорять:

«Не я б’ю — верба б’є,

За тиждень — Великдень,

Будь здоровий, не вмирай — Великодня дожидай,

Уже недалечко червоне яєчко»

Обов’язково били по всіх місцях — якщо є якість хвороби, то намагалися оздоровити. Потім несли цю вербу до дому, але обов’язково обходили всю свою городину, ставили вербичку так, щоб так само оздоровлялася земля.

Євген Павлюковський: Якщо говорити про мотиви на трембіті, які побутували 200-300 років тому — як вони доходять до нас?

Дмитро Мазуряк: Я з Чернівецької області, ще з малих років їх чув. Другий метод — завдяки етномузикології, записам як грають старі трембітарі. З дуже давніх років є записи, просто по них вже зчитуєш.

Дмитро Мазуряк був гостем програми «Пора року» на Громадському радіо, і грав на восьми народних інструментах.

Євген Павлюковський: Що можна побажати на це свято?

Ольга Гвяздовська: Здоров’я, щоб всі були здорові. За тиждень Великдень — щоб дочекались, пройшли цей Страсний тиждень, тримаючись разом, міцно.