Чому Лівану буде важко впоратися з наслідками вибуху у Бейруті?
Число загиблих у результаті вибуху в Бейруті зросло до 135. Кількість поранених збільшилася до 5 тисяч, десятки людей зникли безвісти. Чи впорається Ліван з цією трагедією на фоні економічної та політичної кризи країни?
Нагадаємо, увечері 4 серпня унаслідок вибуху в Бейруті було пошкоджено будівлі у радіусі 10 км. Попередньо було встановлено, що вибух стався у складському районі міста.
Пізніше ЗМІ повідомили, що Вища рада оборони Лівану вважає, що вибух у порту Бейрута стався через 2750 тонн нітрату амонію (аміачної селітри), конфіскованих у 2014 році з судна російського бізнесмена.
До Лівану, щоб запропонувати допомогу та підтримку на тлі вибуху у Бейруті, вирушить президент Франції Еммануель Макрон.
Початкове розслідування вибуху свідчить про те, що вибух спричинили роки бездіяльності та недбалості щодо зберігання вибухонебезпечних матеріалів.
Посол України в Лівані Ігор Осташ вважає, що наразі головний фокус має бути на міжнародній допомозі Лівану. Також він розповів Громадському радіо про створення міжнародної платформи, яка буде намагатися підтримати ліванський народ у цю складну хвилину.
Що можна сказати загалом про ситуацію у Лівані – як економічну, так і політичну — ми розпитали сходознавця, заступника директора Центру близькосхідних досліджень Сергія Данилова.
Сергій Данилов: Ліван перебуває у жорсткій кризі, яка минулого року закінчилася дефолтом, який дуже сильно позначився на спроможності державних інституцій, що і так були далеко не найкращими.
В останні роки продовжувалося домінування Хізбалли та проіранських сил у внутрішній політиці. Взагалі Ліван – країна, поділена за конфесійною ознакою, так склалося з моменту її утворення. Президент – християнин, прем’єр-міністр – суніт. Шиїти, які складають основу Хізбалли, на момент утворення Лівану були на других або третіх ролях. А зараз президента країни, який не може обиратися більше, ніж на один термін, можна залишати ще на роки після закінчення його повноважень, тому що він йшов назустріч Хізбаллі, Ірану, а інших претендентів не змогли знайти. Тобто у державі перестали працювати правові конституційні механізми. А інші конфесійні групи – християни чи суніти – мали йти на співпрацю з Хізбаллою, яка мала власні військові сили. Це ніби держава у державі.
Ліван зараз надзвичайно потребує допомоги. Її зараз готові будуть надати швидше старі союзники, ніж нові напівсоюзники. Наприклад, Саудівська Аравія чи Франція, яка має історичні сентименти та історичні зв’язки із Ліваном.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо: