Чому президент не заветував закон про декларації для антикорупційних активістів?

Наталя Соколенко: Сьогодні представники Реанімаційного  пакету реформ зустрілися з Порошенком щодо закону про е-декларування антикорупційних ГО. Ви були на цій зустрічі.  Чи для вас стало сюрпризом те, що президент підписав цей скандальний закон?

Інна Борзило: Ні. Нам анонсували, що президент прийняв це рішення  ще вранці, але хотів поспілкуватися із нами. Напевно, це правильно, адже, якби він прийшов до нас вже із підписаним договором, то реакція була б гострішою. В цілому, сюрпризом було те, що перед другим читанням з’явилася така правка, як обов’язкове декларування доходів для антикорупціонерів. Це було оживлення ідей, які піднімав Юрій Дерев’янко у 2016 році. Тоді таку правку відбили, як безглузду. Втім, вона реінкарнувалася у правках Чорновіл.

Це вже не здивування, а реальність. Президент наполягає на створенні робочої групи, адже він поділяє наше невдоволення недосконалістю законопроекту. Він розуміє, що закон має бути змінений у квітні.

Наталя Соколенко: Якщо розуміє недосконалість цього закону, то чому він не наклав вето.

Інна Борзило: Звичайно, ми це також питали. Ми пропонували накласти вето. Він сказав, що це патова ситуація, пов’язана із календарем. Якби сьогодні він не підписав цей закон і його б не оприлюднили завтра, то кілька сотень військовослужбовців мали б подати декларацію за минулий рік. Це неможливо і президент наголосив, що він вирішив підписати недосконалий законопроект, щоб убезпечити від декларування велику кількість військовослужбовців.

Лариса Денисенко: А хто саме підпадає під цю парасольку обов’язкових декларацій?

Інна Борзило: Питання на мільйон гривень або на мільйон декларацій. Ми також хотіли б це зрозуміти.

Ми не знаємо, хто має подавати декларації. В жодному законодавчому акті не визначено, хто такі антикорупціонери.

Це така ефемерна категорія підпала під закон. Ми не знаємо, що відповідати на це.

Наталя Соколенко: Громадське радіо теж підпадає під цю категорію. Ми подаємо в ефір сюжети про посадовців, які пов’язані із корупцією.

Лариса Денисенко: В мене тут питання про статутну діяльність. У нашому статуті немає рядку стосовно нашої антикорупційної діяльності, як ГО. Скоріше тут проблема із правовою визначеністю. В цьому проблема. Люди не можуть визначитися, хто має декларувати. Хто буде вирішувати, хто з нас має декларувати? Чи під час розмови з президентом щось конкретне.

Інна Борзило: Усі ці критерії мають стати предметом роботи робочої групи за участі представників громадянського суспільства і Верховної ради, які за запитом президента мають напрацювати формат декларування для громадських активістів. На цьому наполягав президент.

 

До речі, ми досі не знаємо, який текст підписав президент. Цей закон досі не оприлюднили. Сьогодні ми апелювали до роз шифровок стенограми засідання. Петро Порошенко зачитував інший текст закону. Можливо це непорозуміння, але текст досі не оприлюднили.

Наталя Соколенко: Це важливо, адже є прецеденти в історії парламентаризму, коли вдавалося довести, що текст закону відрізняється від того, що збиралися підписувати. Чи встигли ви запитати президента у чому логіка? Нащо громадським активістам декларувати свої доходи, адже громадські активісти не є розпорядниками бюджетних коштів.

Інна Борзило:

Президент вважає, що декларувати майно мають усі громадяни України.

Інше питання, чи повинні громадські активісти декларувати свої доходи за тією ж нормою, що і держслужбовці. Це нонсенс. Сьогодні прозвучало, що має бути змінена форма декларування за якою громадські активісти будуть звітувати у 2018 році. Це буде «декларація доброчесності». Що це буде? Очевидно, робоча група буде розробляти.

Чому правки Чорновіл викликали обурення?  По факту вони блокували діяльність громадських організацій, які борються із корупцією. По факту, декларувати мали б свої статки усі контрагенти таких організацій. Тобто навіть канцелярія, яка продає нам папір мала б подавати декларацію. Це не податкова декларація, це декларація про майно.

Більше того, норма виписана так обширно, що до кримінальної відповідальності могли б бути залучені учасники мітингів щодо протидії корупції. Така широка гілка населення. Втім, президент на подібні острахи реагував з посмішкою. Він запевнив, що такого не буде і він наполягає на неможливості тиску на громадянське суспільство. Саме тому він ініціює робочу групу.

Наталя Соколенко: У 2013 році проти ГО Centre UA була відкрита кримінальна справа про начебто відмивання грошей. Треба зазначити, звідки у організації були гроші. Це були гроші від урядів демократичних країн (США, Швеція).

Інна Борзило: Гроші, які заходять у вигляді технічної допомоги, яка розписується на певні міністерства. Це передбачає компонент підтримки влади, компонент грантової підтримки ГО. Розпорядження такими коштами є прозорим.

Лариса Денисенко: Тим більше, що замовниками є урядові структури.

Наталя Соколенко: Стаття звучала так: відмивання грошей, здобутих незаконним шляхом.

Інна Борзило: Ми не одні такі. Рівно рік тому суд затвердив ухвалу про вилучення документів у Центру протидії корупції. Розумієте, це циклічна історія. Президент гарантував свою готовність до співпраці. Втім, де гарантія того, що коли буде необхідність вносити напрацьовані правки до закону, парламент знову не зробить щось подібне до розгляду 23 березня. Що ці правки дійсно ухвалять у чистому вигляді? Гарантій немає.

Лариса Денисенко: Чи ви говорили про те, що має зробити робоча група?

Інна Борзило: Потрібна величезна відповідальна робота. Ми до неї приступили у рамках Реанімаційного пакету реформ. Це та коаліція, яка вже обговорювала потенційну реакцію на ухвалення цього закону у парламенті. На зустрічі нам побажали, щоб протягом наступних кількох тижнів ми надіслали свої пропозиції щодо роботи робочої групи.

Серед важливого – це форма декларування, це можливість уникнути декларування для контрагентів, це визначитися із тим, хто підпадає і за якими критеріями під дію цього закону, це вилучити з суб’єктів декларування представників вищих керівних органів ГО, адже до них можуть відноситися і збори (членські збори до кількох тисяч осіб). Це не питання того, що публічним антикорупціонерам важно задекларувати дохід. Сама філософія цього закону, цей театр абсурду – це крок назад.

Наталя Соколенко: Є Реанімаційний пакет реформ, який щодня контактує із депутатами, із керівниками комітетів. Чому на цьому рівні не врегулювали усі проблемні питання? Не хотіли?

Інна Борзило: Я думаю, що це була спланована дія депутатки Чорновіл. Вона внесла відповідні пропозиції, що фактично заблокували діяльність цілого сектору. Поправки були неграмотні. Гельсінська спілка зазначила, що ці правки зводили дискримінацію за професійною ознакою.