facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Чому приватні банки вигідніші для пересічних українців за державні

Приватні банки більш вигідні для економіки загалом та для кишень платників податків, – вважає Дмитро Яблоновський, старший економіст Центру економічних стратегій

Чому приватні банки вигідніші для пересічних українців за державні
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 3 хвилин

Сьогодні, 5 березня, відбудеться панельна дискусія щодо реформування державного банківського сектору. Зокрема буде презентовано рекомендації Центру економічної стратегії щодо розвитку державних банків, а напередодні Дмитро Яблоновський, старший економіст Центру економічних стратегій, представив своє бачення стосовно цього питання в ефірі Громадського радіо.

 

Любомир Ференс: Що мається на увазі, коли ми говоримо про реформування?

Дмитро Яблоновський: Зараз ми говоримо насамперед про державні банки, бо є більш велика реформа банківського сектору загалом. У нас є чотири державні банки (Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк та Приватбанк) і є питання: а що з ними робити далі? Свою відповідь на це питання на минулому тижні дав уряд, затвердивши стратегію державних банків.

Бачення Центру економічної стратегії таке, що держава має продати всі чотири банки, повністю вийти з капіталу державних банків. Якщо ж подивитися на стратегію, яка зараз запропонована і затверджена Кабміном, то ми бачимо, що держава повністю планує продати Укргазбанк, Приватбанк (до 2022 року).

Читайте також: Голова Ради НБУ розповів про розслідування Kroll щодо акціонерів ПриватБанку

Але щодо Ощадбанку та Укрексімбанку такої визначеності немає. Те, що ми побачили: Ощадбанк буде проданий лише частково якомусь стратегічному інвестору, можливо, міжнародній фінансовій організації, а частково планується продати через IPO. При цьому держава планує залишитись власником 55% акцій банку.  

Андрій Куликов: Що таке продати через IPO?

Дмитро Яблоновський: Пропонується, що будь-хто – ми з вами або інші інвестори – зможе купити частину акцій Ощадбанку. Це фактично означає, що окрім держави, ми з вами також зможемо стати прямими власниками.

Любомир Ференс: Хтось може спитати: а для чого продавати акції великих державних банків? Наприклад, аргументом може бути те, що це стратегічний об’єкт для держави.

Дмитро Яблоновський: Я не вважаю, що чотири державні банки є стратегічними об’єктами. В нас є приватні українські та іноземні банки, які працюють.

Наприклад, за підрахунками Національного банку за 25 років Україна витратила більше десяти мільярдів доларів США на рекапіталізацію державних банків. Це означає, що ми з вами постійно скидалися грошима, щоб поповнити капітал державних банків, при цьому ці банки не завжди були прибуткові.  

Любомир Ференс: Ви виступаєте за продаж чотирьох великих банків. Для чого продавати Приватбанк, який тільки нещодавно викупили з приватних рук?

Дмитро Яблоновський: Його викупили, бо, на жаль, не було альтернативи. Тобто вона була: напевно, банкрутство банку. На жаль, дійсно так сталося, що попереднє керівництво Національного банку недостатньо уважно спостерігало за цим банком, який, з одного боку, став занадто великим, з іншого – мав занадто багато кредитів пов’язаних осіб, які власники банку видавали своїм же компаніям.

Якщо б сталося так, що почали б затримувати платежі або люди не змогли б отримати свої депозити, то це катастрофічно вплинуло б на всю систему в цілому. Саме тому, напевно, й була обрана альтернатива: націоналізація банку.

Зараз цей банк, напевно, один із найінноваційніших, має дуже велику клієнтську базу. Але держава не завжди ефективний власник. Є ризики того, що він може просто втратити свою цінність як актив. Тому, на мою думку, зараз треба вирішити питання поганих кредитів і шукати стратегічного інвестора з досвідом на банківському ринку, який купить банк і буде далі сам піклуватись про нього.

Любомир Ференс: Кому на даному етапі цікаві великі банки в Україні? Адже великі банківські групи повиходили з України.

Дмитро Яблоновський: У стратегії мова йде про 2022 рік. Нам хочеться вірити, що ситуація з інвестиційною привабливістю країни та окремих банків буде набагато кращою. Якщо казати про більш короткострокову перспективу, то зараз йдеться про залучення міноритарних акціонерів, часткову купівлю пакетів акцій такими міжнародними фінансовими організаціями, як Міжнародна фінансова корпорація або Європейський банк реконструкції та розвитку.

Це банки розвитку, наприклад, ЄБРР є одним із найбільших інвесторів в Україні. Вони вкладають кошти в різноманітні проекти, зокрема в інфраструктурні. Якщо вони придбають хоча б 20% одного з державних банків, думаю, це буде позитивом.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.

Поділитися

Може бути цікаво

«Відро дьогтю в бочку меду». Про що нам каже рейд російських добровольців на території РФ

«Відро дьогтю в бочку меду». Про що нам каже рейд російських добровольців на території РФ

Окупантам було важливо, щоб театр працював, щоб «русский мир» прийняли — режисер Херсонського театру

Окупантам було важливо, щоб театр працював, щоб «русский мир» прийняли — режисер Херсонського театру

Антарктида — «холодильник», який впливає на клімат планети — керівник експедиції на «Академік Вернадський»

Антарктида — «холодильник», який впливає на клімат планети — керівник експедиції на «Академік Вернадський»

Жовті стрічки — символ того, що українці продовжують боротьбу — активістка з окупованої Херсонщини

Жовті стрічки — символ того, що українці продовжують боротьбу — активістка з окупованої Херсонщини