Чому в Україні досі діряві дороги?

Грошима дорожного збору латають дірки не на дорогах, а в Пенсійному фонді: вважає Роман Хміль, екс-очільник департаменту автомобільного транспорту Мінінфраструктури

Ведучi

Василь Шандро,

Тетяна Трощинська

Гостi

Роман Хміль

Чому в Україні досі діряві дороги?
https://static.hromadske.radio/2016/05/hr_hh_2016-05-20_hmil.mp3
https://static.hromadske.radio/2016/05/hr_hh_2016-05-20_hmil.mp3
Чому в Україні досі діряві дороги?
0:00
/
0:00

Чому в Україні немає доріг, та які системні зміни мають відбутися для того, щоб вони з’явились? На ці та інші питання відповідає колишній очільник департаменту автомобільного транспорту Міністерства інфраструктури Роман Хміль.

Тетяна Трощинська: Ви казали, що 50 млрд. гривень необхідно для створення Дорожнього фонду, щоб розпочати цей процес. За минулий рік було зібрано 30 млрд. гривень з дорожнього збору, так?

Роман Хміль: Дорожній збір певний час вже замінений на збір на акцизи з імпорту нафтопродуктів. Він мав би йти на дороги.

Тетяна Трощинська: Він поки йде в Пенсійний фонд?

Роман Хміль: Грошима латають дірки не на дорогах.

Тетяна Трощинська: Що ж запропонувати пенсіонерам?

Роман Хміль: Пенсійну реформу. Є проблема, коли грошей не вистачає, крім того ми маємо війну на сході. Але можна вирішувати проблеми поступово. По-перше, в нас є велика доля нелегального ринку пального. За оцінками експертів 30-40% ринку нафтопродуктів завозиться в Україну нелегально. Якби ми сказали, що фіксуємо надходження, які є на рівні 35 млрд гривень — з них 15 дають дорожникам. Це дуже мало. Далі можна поборотись з ринком тіньових нафтопродуктів. Тоді б мали ще 15 млрд гривень. Потрібно ввести плату з вантажівок, які важать більше 12 тонн і руйнують дороги. Це дало б ще до 20 млрд гривень на рік.

Якщо ми навчимося витрачати ефективно ці гроші, і люди побачать, що дороги почали з’являтися, можна піти на непопулярний захід і подвоїти рівень акцизу. У всіх країнах навколо нас відновлення доріг починалось з того, що акцизи збільшувались, з’являлись гроші і дороги відновлювались

Тетяна Трощинська: Чому це не робиться у нас?

Роман Хміль: Кошти витрачаються неефективно. Важко прийти до автолюбителів і сказати, що ми почнемо брати вдвічі більше акцизу. В ціні на бензин це було б підвищення на 3-4 гривні на літрі.

Тетяна Трощинська: В який спосіб це питання вирішували у Польщі, адже це наш найближчий сусід?

Роман Хміль: У них акциз на пальне вдвічі більший, ніж у нас. Поляки створили дорожній фонд, почали вкладати гроші в дороги, запровадили ефективний ваговий контроль на дорогах. Після цього ЄС дали їм в десять разів більше грошей, ніж вони збирають самі.

Тетяна Трощинська: Пам’ятаємо одеські фури і акцію протесту, яка розпочалась після запровадження вагового контролю.

Роман Хміль: Мене порадувало, що уряд зробив спробу навести порядок у цьому питанні. Це виявилось успішнішим, ніж минулорічні події, коли у Миколаєві був виведений ваговий комплекс на дорогу, перевізники зупинили автомобілі і зруйнували ваговий комплекс. Під Одесою фури зупинились, але уряд забезпечив охорону вагового комплексу. Фури були розвантажені.

Через кілька днів до ВР внесли два законопроекти, які підвищували штрафи за такі порушення і запровадили відповідальність не лише водія, а відправника. Ці законопроекти не набрали голосів, щоб їх поставили у повістку дня Верховної Ради. Без законодавчих змін ні дорожнього фонду, ні вагового контролю, ні інших питань не вдасться вирішити. Я не залишився у Міністерстві, бо не вірю, що навіть уряд Гройсмана зможе вирішити це питання.

Василь Шандро: Кому невигідні хороші дороги?

Роман Хміль: Нема гравців на ринку, яким невигідні гарні дороги. Вони вигідні державі — так зростає економіка. Вигідні народним депутатам, адже виборці це бачитимуть. Але у нас деградація Верховної Ради дійшла до ситуації, коли після обіду їх вже нема у залі.

Також потрібна PR-кампанія, яка б розказувала громадськості, чому певні законопроекти дуже важливі. Потрібна робота з кожним депутатом, щоб пояснити, що це і чому це важливо. Тоді голосування Верховної Ради буде ефективнішим. Але на це потрібні професіонали, доступ до ЗМІ.

Василь Шандро: Наскільки конструктивно використовуються ті гроші, що є?

Роман Хміль: На дороги виділяється 10% від того, що мінімально потрібно. Можна говорити, що половина грошей витрачається неефективно. Не можна очікувати, що щось з’явиться, якщо платиться 10% від того, що потрібно. Цього року при цифрі біля 24 млрд із державного бюджету, акцизів буде десь 40 млрд. — дали 6,5. Така ситуація була останні десять років, тому тепер потрібен трильйон гривень, щоб відновити дороги  і 50 млрд. на рік, щоб у їх утримувати.

Василь Шандро: Постійно бачимо, як представники Укравтодору заливають гарячий асфальт під дощ або передвиборні поливання недовговічним асфальтом і т.д. Цю несистемність навряд чи вдасться реформувати.

Роман Хміль: Навпаки. Світова спільнота давно винайшла рецепт. Це незалежний контроль якості. Потрібно перевести Укравтодор, наприклад, під Мінрегіонбуд або віддати функцію контролю незалежним компаніям на тендері.

Василь Шандро: Чи має можливість громада впливати на ці процеси?  

Роман Хміль: Автомобілісти судяться з державою, є випадки, коли виграють справи. Але це не змінює ситуацію системно. У нас в країні відсутня невідворотність покарання. За останні десять років вкрадені мільярдні кошти, але в тюрмі не сидить жоден високопосадовець, середньопосадовець чи дорожник.

Василь Шандро: А хто ці люди? Керівництво періодично оновлюється.

Роман Хміль: Але система не змінюється, ці потоки йдуть нагору.

Василь Шандро: Чи є сподівання, що співпраця з ЄС дасть результати?

Роман Хміль: Не варто на це розраховувати. Ні ЄС, ні Америці нема сенсу змушувати українців жити по-новому. Вони допомагають тоді, коли бачать, що є політична воля і громадськість вимагає змін.