«Забіги — це шлях до відновлення себе»: як МХП підтримує ветеранів і обʼєднує людей навколо благодійності 

«Ветеранам, які відновлюються, потрібні прості речі: увага, підтримка, розуміння суспільства»

Руслана Кравченко: Наразі триває активна підготовка до благодійних забігів MHP Run4Victory 2026, які відбудуться вже 16-17 травня у Києві. Про що будуть цьогорічні забіги та чим вони відрізняються від минулорічних?

Сергій Ніколаєв: Вже вчетверте поспіль компанія МХП організовує MHP  Run4Victory в партнерстві з Благодійним фондом «МХП-Громаді». У цьому році ми маємо дві амбітні цілі: провести два марафони — в Києві 16-17 травня і перший марафон в історії Черкас 19-20 вересня. 

Наші забіги повністю благодійні. Сенс є в кожному елементі події: від автентичної медалі з кастомізованим дизайном, яка символізує місто, де відбувається забіг, до стрічки, яку розробив останній з учнів Марії Примаченко — пан Василь Шелігацький. 

Ми також хотіли прибрати всі бар’єри, щоб кожен мав змогу долучитись до благодійної мети. Ми побудували платформу для відновлення фізичного та ментального здоров’я військових: завдяки нашому партнерству з Protez Foundation, я сподіваюся, що в цьому році ми матимемо багато кейсів відновлення і повернення людей в наше суспільство.

Руслана Кравченко: Цьогорічний забіг збиратиме 5 мільйонів гривень на протезування захисників, чим займатиметься Protez Foundation. Розкажіть, наскільки важлива для вас мета такого збору?

Ірина Кравець: Ми у Protez Foundation надаємо безкоштовне протезування ветеранам і цивільним особам, які постраждали внаслідок війни. Ситуація з протезуванням наразі залишається досить складною: попри те, що кількість протезних центрів і сама сфера активно розвивається, цифра людей, які потребують протезування, залишається сталою.

Для нас дуже важлива популяризація тематики протезування, тому на своїй локації ми хочемо розмістити і зразки протезів, і безпосередньо показати усім учасникам і відвідувачам, як працюють протези. Ми хочемо надати змогу походити на них для того, аби відчути себе на місці ветерана чи ветеранки.

Спільними зусиллями разом із БФ «МХП-Громаді» ми можемо підтримувати наших ветеранів, — це наша найголовніша мета сьогодні. Важливо, що в умовах повномасштабного вторгнення в нас є соціально відповідальний бізнес, який завжди готовий простягнути руку допомоги.

Сергій Ніколаєв: Ми побудували мережу партнерств для того, щоб збирати більшу кількість донатів. Наш спортивний організатор — це NewRun, наш спортивний партнер — Adidas, наші комунікаційні партнери — це 1+1, «Українська правда» та інші інфлюенсери, які самі долучаються та закликають долучатися суспільство й громади до цієї благодійної мети.

Уперше від початку повномасштабної війни центр столиці відкриють для благодійного забігу. Ми дамо можливість бігунам долучитись до благодійності у центрі Києва, у центрі держави, яка бореться та думає про відновлення.  Ми маємо різноманітні дистанції від 2 до 42 кілометрів. У нас є навіть Pet-friendly дистанція (500 м), ми відкриті до забігів з домашніми тваринами.

Кожен учасник може знайти своє — головне тільки бажання. Приходьте, залучайтесь, донайте, допомагайте, відновлюйте.

Руслана Кравченко: Як зареєструватися на забіг?

Сергій Ніколаєв: Через застосунок RaceNext або на сайті нашого спортивного партнера NewRun. Є також форма для реєстрації з-за кордону.

Руслана Кравченко: Хто буде із компанії МХП долучатися до забігів, і чи знаєте ви, хто буде серед цьогорічних учасників?

Сергій Ніколаєв: Від компанії МХП буде залучатись наша корпоративна команда бігунів, я особисто буду бігти 42 кілометри, готуюсь. Я пропоную долучатись іншим відповідальним бізнесам, адже це сильно впливає на рівень усвідомленості нашого суспільства. 

Ми інколи у своїх робочих буднях можемо упускати важливе, а людям, які відновлюються, потрібні прості речі: увага, підтримка, розуміння та усвідомлення з нашого боку.

«Наша мета — інтеграція ветеранів у суспільство і формування суспільства, яке їх приймає»

Руслана Кравченко: Якою має бути підготовка людей-титанів, які будуть бігти на протезах?

Ірина Кравець: Це індивідуальний контекст: є ветерани, які на постійній основі займаються спортом і ходять у тренажерний зал, — для них підготовка буде трошки легшою. 

Якщо ми говоримо про дистанцію «Люди-титани» у 500 метрів, то тут наші ветерани матимуть змогу пройти її у супроводі рідних чи близьких. Для них найважливіше — навчитися впевнено ходити на протезах без милиць. Це інтеграція ветеранів у суспільство і водночас формування здорового суспільства, яке приймає ветеранів з протезами на рівних, як повноцінних особистостей. Уявіть: сьогодні ви біжите для того, аби ветеран став на протез, і вже за рік він біжить з вами на рівні, на протезі, спільно з вами перетинає фініш. Це наша мета.

Руслана Кравченко: Коли ви залучаєте людей до забігу, як ви їх мотивуєте? Чи всі хочуть це робити?

Сергій Ніколаєв: Відповідь у сенсах. Я б не назвав це просто забігом чи фановим івентом із благодійною складовою. Це більше про побудову ком’юніті, побудову єдності суспільства. Це про можливість дати кожному долучитись до відновлення — донатом, діями, усмішкою, розмовою з ветераном. Ось у цьому сенс. 

Приходьте, долучайтесь. Батьки, давайте приклад своїм дітям. На дитячі забіги двох своїх дітей я зареєстрував у першу чергу. Ви формуєте сьогодні те, що буде з Україною через 10-20 років.

Руслана Кравченко: Як багато дітей брало участь у попередніх забігах?

Сергій Ніколаєв: У нас більше сотні дітей бігають на кожну дистанцію: 100 метрів, 300 метрів, 500 метрів. Ми обрали такі дистанції, щоб діти могли позмагатися рівний до рівного. 

Руслана Кравченко: Ірино, якщо говорити про людей-титанів, чи всім, хто може це зробити фізично, ви пропонуєте бігти марафон? Як вони реагують?  

Ірина Кравець: Ми запрошуємо всіх наших ветеранів. У нас є свій чат ветеранів, до якого ми долучаємо нових пацієнтів, з якими ми спілкуємося, запрошуємо їх на різні ініціативи.

Усі відгукуються дуже позитивно, тому що в нашій організації дружня атмосфера. Будь-які ініціативи, які йдуть з нашого боку по відношенню до ветеранів, завжди активно підтримуються.

Є ветерани, які кажуть: «Я не можу пробігти, але я хочу пройтися, яку мені дистанцію обрати?». Тоді ми радимо дистанцію «Люди-титани». Є ветерани, які хочуть саме пробігти, в них є спеціальна спортивна стопа, яку ми також протезуємо.

«Для ветеранів після ампутацій важливо навчитись робити звичні речі самостійно»

Руслана Кравченко: Коли людина потрапляє до Protez Foundation на протезування, який шлях вона проходить? 

Ірина Кравець: Усе залежить від рівня, складності ампутації і, відповідно, подальшого протезування в нашому центрі. Це може бути від трьох до шести місяців. 

Ветеран отримує протезування, і тоді наш фізичні терапевти докладають усіх зусиль, щоб навчити ветеранів користуватися протезом у повсякденному житті. Коли пацієнт залишає наш протезний центр — може вільно ходити на протезах або вільно користуватися протезами верхніх кінцівок — то ми залишаємося на зв’язку, адже сфера протезування потребує сервісування. З часом потрібна заміна куксоприймача, тому ми постійно на зв’язку. 

У нас є ветерани, які повертаються до ЗСУ, і коли вони перебувають у Києві і їм потрібно терміново надати допомогу, наша команда докладає всіх зусиль, аби якнайшвидше це зробити.  

Руслана Кравченко: Який моральний стан під час забігу у 42 кілометри? Які відчуття після перетину фінішу?

Сергій Ніколаєв: Коли біжиш, ти повинен розуміти, навіщо ти це робиш. Ти досягаєш своєї мети, ти відновлюєшся. 

Біг тобі дає сили, хоч всі вважають, що навпаки забирає. Минулого року я біг марафон без навушників 4 години 44 хвилини. Біг не зупиняючись ні на секунду, не переходячи на крок. Було складно, але ти фокусуєшся на меті. Ти розумієш, що даєш приклад дітям, що ти є рольовою моделлю для суспільства, що ти несеш певні меседжі благодійності.

Ти вкладаєшся, коли маєш сенси. І завдяки партнерству з Protez Foundation я впевнений, що ми багатьом людям повернемо сенс у цьому році.

Руслана Кравченко: Що кажуть ветерани, які братимуть участь у Run4Victory 2026?

Ірина Кравець: Нещодавно вийшов фільм «Друге дихання» про двох ветеранів, які підіймалися на Кіліманджаро з протезами нижніх кінцівок, — це наші ветерани, які протезувалися в нашому протезному центрі. Тому ми можемо із впевненістю сказати, що наші ветерани дуже активні і життєрадісні.

Цьогоріч кошти з забігу ми будемо спрямовувати на потреби двох ветеранів зі складними ампутаціями: в них обидвох високі парні ампутації нижніх кінцівок. Це дуже складні випадки, які потребують значно більшого залучення ресурсів і залучення нашої медичної команди.

Обидва ветерани вкрай активні. Наприклад, Денис до початку повномасштабного вторгнення працював електриком, у нього є двоє дітей, вихованнями яких він займався. Згодом він долучився до захисту нашої країни, отримав поранення на Покровському напрямку. На жаль, поранення було надскладним, він майже дві доби чекав на евакуацію. Лікарі давали мінімальні шанси на виживання, проте сьогодні Денис чудово почувається. Він вмотивований, готовий рухатися. І він понад усе прагне стати на протези і відчувати себе повноцінно рівним з рівними. 

Другий наш ветеран Євгеній також надзвичайно активна людина. Він і до, і після поранення займається спортом. Його хобі — водіння. До того, як він отримав мінно-вибухову травму і втратив кінцівки, він був водієм. Зараз одна з його цілей — це стати на протези і повернутися до керма, мати змогу водити автомобіль самостійно. Він прагне розвиватися в сфері логістики. Водночас він зараз займається хокеєм і плаванням — навіть попри те, що в нього високі ампутації.  

Ми дуже тішимося, що наші ветерани настільки вмотивовані. І ми дуже хочемо спільно з нашими друзями і партнерами МХП і «МХП-Громаді» їх підтримати в цьому, бути поряд на кожному етапі їхнього протезування і відновлення. Думаю, що спільними зусиллями ми можемо зробити надможливе.

«Головний сенс у тому, щоб давати людям сенс»

Руслана Кравченко: Наскільки для цих людей важливі медалі і загалом виграшні місця? 

Сергій Ніколаєв: Медалі несуть сенс — на них можна буде побачити візуал міста, де буде забіг. Другий момент — це наша стрічка, яку розробив останній учень Примаченко, — це яскравий приклад культурної ідентичності, української єдності, яку ми вкладаємо в досягнення наших бігунів. 

Наш головний сенс в тому, щоб давати людям сенс. І підкреслюю: 100% зібраних грошей — з реєстрації, донатів, партнерських внесків, внесків інфлюенсерів — усе ми спрямовуємо в цьому році на Protez Foundation.

Руслана Кравченко: У МХП є програма «МХП Поруч», де також є підтримка і військових ветеранів, і членів їхніх сімей. Чи будуть ці військові ветерани долучені до цьогорічних забігів?

Сергій Ніколаєв: Обов’язково. Вони долучаються до наших забігів вже четвертий рік поспіль. Перший забіг був у жовтні 2023-го року в Тернополі, його організацією займався керівник Західного хабу Віктор Карягін. Він започаткував цю традицію з серії забігів Run4Victory. Потім з року в рік ми масштабували подію, ставили амбітніші цілі для себе і вийшли на ось такий рівень. 

Руслана Кравченко: Насамкінець запитаю, який найважливіший результат ви хочете побачити після цих забігів?

Ірина Кравець: Найбільшою перемогою і нашим досягненням буде момент, коли наші ветерани Денис і Євгеній, на яких ми збираємо цьогоріч кошти, стануть на протези і зможуть самостійно пересуватися. Коли вони зможуть забирати своїх дітей з садочка, зі своїми дружинами вийти на романтичне побачення, коли зможуть повернутися до улюбленого гобі, займатися улюбленою справою. Це найголовніше.  

Сергій Ніколаєв: Я також це розділяю. Для мене буде дуже цінно, якщо через 3-5 років, коли ми переможемо агресора і відновимо свою країну, хтось добрим словом згадає цю серію забігів і скаже просто дружині на кухні: «Пам’ятаєш? Дякую Protez Foundation, дякую МХП, дякую «МХП-Громаді» за те, що вони робили тоді важливі речі». Оце буде найвагоміша перемога.

Коментар Максима Кривенка, співзасновника компанії NewRun, радника міністра молоді та спорту України:

Максим Кривенко: Усе, що відбувається не на фронті, повинно бути спрямовано на те, щоб допомагати країні у спротиві. Ми не можемо інакше, окрім як спрямувати всі отримані кошти, зокрема і стартові внески для Run4Victory, на допомогу нашим захисникам.

Зараз значна частина українців воює, люди гинуть. Водночас суспільство розуміє, що нам потрібно продовжувати жити, працювати, бути. Для багатьох українців, і особисто для мене, спорт — частина нашої ідентичності.

По-перше, спорт — ключова частина реабілітації військових. Фахівці одноголосно кажуть, що найкращий спосіб реабілітації для наших ветеранів, — це фізична активність. 

По-друге, ми завжди фокусувалися на залученні дітей до спорту, як до звички у щоденному житті. Ми робитимемо акцент на це і цьогоріч. 

По-третє, ми продовжуємо робити наші старти таким чином, щоб залучати якомога більшу кількість людей. Саме для цього ми вперше проводитимемо старти, які схожі на світові марафони. 

Більше того, бігові старти, які відбуваються на вулицях міста, мають великий вплив. Це поширена практика у світі: люди починають займатися активністю, рухатись, бігати, займатись певними видами спорту, і це залучає тисячі людей до нового життя з того самого «понеділка». 

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі