facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Чому законопроект про юридичну освіту не захотіли прийняти в рамках судової реформи?

Законопроект «Про юридичну (правничу) освіту і загальний доступ до правничої професії» не отримав підтримки у Парламенті. Ситуацію коментує заступниця Голови Верховної Ради Оксана Сироїд

Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Гостя ефіру — Оксана Сироїд, заступниця Голови Верховної Ради України.

Любомир Ференс: Група народних депутатів на чолі з Оксаною Сироїд зареєструвала в Парламенті законопроект №7146 «Про юридичну (правничу) освіту і загальний доступ до правничої професії». Для чого він, і що може змінити?

Оксана Сироїд: 10 років назад ми зробили дослідження і побачили, що насправді якість юридичної освіти є дуже низькою, зміст того, що викладають на юридичних факультетах, фактично, не змінився з років незалежності, і викладається в багатьох випадках радянське право, тільки слово «радянське» забрали, викладається це все допотопними методиками. Я викладала багато років для суддів, і побачила, що коли людина отримує суддівську мантію, то ти її вже не перевчиш, оці догми закладаються ще на рівні юридичної освіти. З’явилася ідея це врегулювати в певний спосіб, саме так з’явилася ідея цього проекту. Ми йшли до нього дуже поволі, але виважено. Ідея була така: ми повинні були забезпечити певний стандарт юридичної освіти. Тобто має бути певний набір знать, якими мають володіти всі студенти, випускники юридичних факультетів. Щоб перевірити цей стандарт має бути єдиний кваліфіспит, як це сьогодні є в кожній європейській державі, демократичній державі. Ідея законопроекту – дуже проста. Ми даємо єдиний стандарт, і єдиний кваліфіспит.

Любомир Ференс: Чому законопроект не підтримала більшість в Парламенті?

Оксана Сироїд: Його доля мала скластись трохи по-іншому, але це і свідчить про справжні наміри людей, які опікуються судовою реформою. Законопроект вже був готовий, він вивірений часом та людьми. Був намір такий, що він стане частиною судової реформи, і після змін до процесуальних кодексів буде запропонований Парламенту на розгляд. Після того, як були направлені до Парламенту зміни до процесуальних кодексів, я зрозуміла, що інтерес в Адміністрації Президента до цієї ідеї згас. Якщо подивитися скільки грошей виділено в бюджеті на юридичну освіту цьогоріч, то 60% всіх цих грошей підуть на міліцейські виші. Це потрібно знати, щоб розуміти, як держава сьогодні дбає про якість юридичної освіти, і на вступ майбутніх суддів, адвокатів, прокурорів. Вони вважають, що судова реформа на ґвалтуванні кодексів завершилась. Але це закономірно: люди, які ґвалтують Конституцію, і призначають Генеральним прокурором людину, яка не має фахової правничої освіти, – яке їм діло до якості правничої освіти в законі?

Читайте також: Депутати пропонують визначити єдиний стандарт юридичної освіти

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі. 

Поділитися

Може бути цікаво

Катастрофа азербайджанського літака: як стосунки Кремля та Баку йдуть до конфронтації

Катастрофа азербайджанського літака: як стосунки Кремля та Баку йдуть до конфронтації

Баріатрична операція: як не «відкотити» назад — історія пацієнтки

Баріатрична операція: як не «відкотити» назад — історія пацієнтки

Пірнання в ополонку на Водохреще: які ризики та як підготуватися

Пірнання в ополонку на Водохреще: які ризики та як підготуватися

Вірус з Китаю лабораторно діагностувати в Україні не можна, тестів ще немає — лікар

Вірус з Китаю лабораторно діагностувати в Україні не можна, тестів ще немає — лікар