Чи доходить до передової міжнародна допомога? Дослідження

24 травня об 11.30 в Українському кризовому медіа-центрі пройде прес-конференція, на якій буде представлено спільне дослідження Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони (НАКО) Україна і Transparency International Defence and Security (ТІ-DS) Великобританія «Міжнародна допомога у сфері безпеки. Як удосконалити систему».

Говоримо про результати дослідження використання коштів — у студії Севгіль Мусаєва (членкиня НАКО та головна редакторка УП) та Артем Давиденко (аналітик). 

Ірина Славінська: Скільки Україна отримує грошей на оборону від міжнародних донорів?

Артем Давиденко: Можна давати різні цифри, але деякі кошти йдуть через програми, в які включена допомога і для інших країн. І Міноборони США і Міноборони України надають трошки різні цифри, бо інколи наше відомство оборони надає лише ті цифри, які включають в себе матеріально-технічну допомогу, а МО США інколи надає цифри включно з тими коштами, які йдуть на тренування і на оплату консультативно-дорадчої допомоги.

Севгіль Мусаєва: 18 країн всього надали допомогу Україні спочатку військової агресії на Донбасі. Приблизно 7% від всього військового бюджету надали США станом на 2016 рік.

Ірина Славінська: Значиться сума сотні мільйонів доларів міжнародної допомоги, 18 країн. Як ці кошти витрачаються? Чи можна зробити висновок, що їх хтось контролює?

Севгіль Мусаєва: Стосовно того, як витрачаються гроші і засобів контролю, в звіті ми зокрема поставили питання щодо ефективності моніторингу коштів. З початку військово конфлікту в цьому була велика проблема, на той час лінія фронту постійно рухалась, було незрозуміло, як керувати і яким чином все відбувається.

Зараз ми можемо констатувати прогрес щодо моніторингу і контролю над цими грошима і з боку витрачання коштів українськими органами і також щодо контролю перед донорами.

Артем Давиденко: Ситуація змінилися. Донори все ще відзначають певні недоліки, але Міноборони прийняло декілька підзаконних нормативно-правових актів, які регулюють цю сферу.

Ірина Славінська: Чи йдеться, коли ми говоримо про надану на українську оборонну сферу гроші і допомогу, про кредити чи гранти?

Артем Давиденко: Якщо говоримо про  США, з технічної точки зору — це кредит, який не треба ніколи віддавати — безповоротна допомога.

Ірина Славінська: А стосовно інших країн: чи треба повертати гроші?

Артем Давиденко: Ні.

Ірина Славінська: Чи доходять ці сотні мільйонів до передової?

Севгуль Мусаєва: Як зазначив Артем, для нього найбільшим здивуванням було те, що стосовно допомоги немає великої проблеми корупції, як ми можемо уявляти. Є проблема менеджменту та того, що цю допомогу можуть неправильно розподіляти або невірно приймати управлінські рішення. На цьому наголошують і рекомендації, прописані в звіті. Про те, що допомога не доходить до передової, сьогодні сказати не можна.

Лариса Денисенко: В  чому основні проблеми неефективного менеджменту? Люди не знають потреб, куди і кому направляти допомогу?

Артем Давиденко: Одна із проблем полягає в тому, що Україна не мала великого досвіду використання техніки, яку нам надають. Вона має трохи іншу логіку конструкції, використання, застосування, не завжди є можливість обслуговувати її. Тому необхідне якесь додаткове обладнання, яке б дозволило ефективно використовувати допомогу. З цим були і інколи залишаються досі великі проблеми. Хоча можемо сказати, що відбувається і прогрес. Наскільки нам відомо, Міноборони в своїх запитах на отримання допомоги почало включати і питання запасних частин, обслуговування навчання персоналу.  

Повний варіант розмови слухайте в аудіоверсії. Тисніть блакитний трикутник праворуч вгорі. Щоби скачати файл і послухати пізніше, натисніть на хмарку.