Громадське радіо
Тетяна Трощинська: У ЗМІ з’являються заголовки на кшталт «Як законно не платити за комунальні послуги». Чи це взагалі можливо законно не платити за комуналку?
Роман Титикало: Законно не платити за комунальні послуги можна, якщо вони не надаються або надаються не належної якості. Відповідно до Конституції і Цивільного Кодексу України є пряма норма, що вказує на те, що власність зобов’язує. Це значить, що власник зобов’язаний утримувати власне майно.
Це обов’язок з якого витікає і обов’язок сплачувати комунальні послуги. Проте, треба розділяти і комунальні послуги. Вони сьогодні надаються різними постачальниками. Це послуги по утриманню будинку, які надаються ЖЕКом чи ОСББ, а також є послуги постачальників електроенергії чи теплоенергії. Тут є кілька випадків. Один – коли послуги постачаються напряму власнику квартири і він має право укласти прямий договір на постачання енергії. Так само електроенергія.
Тетяна Трощинська: Іноді люди кажуть: «Оскільки угода із ЖЕКом чи ОБСС не була укладена, то і платити ми не будемо». Пізніше приходять постачальники послуги і кажуть, що угоди підписуються із мешканцями, а не з ЖЕКом. Як зрозуміти, що з цього правильно?
Роман Титикало: Є два варіанти. Якщо ми дивимося на теплопостачання, то є два варіанти. Наприклад, постачальник «Київенерго» укладає договір з ЖЕКом чи ОСББ і, відповідно, є лічильник на домі, на підставі якого пропорційно до квадратних метрів розподіляються витрати.
Тетяна Трощинська: А якщо лічильника немає?
Роман Титикало: Ще гірше. Тоді, відповідно до тарифу, встановлюватиметься оплата. Ті будинки, де немає лічильника на вході, змушені платити ціну, що не відповідає отриманій енергії. Краще обладнати будинок лічильником.
Я встановив у себе в квартирі теплолічильник. У будинку є вхідний теплолічильник. Не всі квартири встановили тепло лічильники, а ті, хто не встановив платять різницю між тими хто встановив і вхідним лічильником.
Андрій Куликов: А хто має право прийти до вашої квартири і перевірити показники і стан лічильника?
Роман Титикало: Лічильник встановлюється у місці загального користування. Перевірити можна у будь-який момент. Повірка лічильників – це окреме питання. Хто має це робити: чи обслуговуюча організація, чи теплопостачальник, чи сам власник лічильника. Відповідно до тарифів затверджено, що теплопостачальник має платити за повірку лічильників. Мій лічильник повірений і теплопостачальники завжди можуть перевірити його.
Андрій Куликов: Чи можуть забрати житло за борги за комуналку. Чи це легенда?
Роман Титикало: Для державного і приватного виконавця немає значення походження боргів. В нього має бути рішення суду. Для стягнення боргів по ЖКГ передбачена спрощена процедура отримання рішення суду, так зване «наказне провадження». Якщо людина не дуже юридично освічена, то процедура відбуватиметься так: обслуговуюча організація чи енергопостачальник подає заяву до суду «Прошу видати наказ суду на стягнення з цієї люди коштів». Цей наказ надається, а копію надсилають боржнику.
Тетяна Трощинська: Процедура проста?
Роман Титикало: Спрощена у порівняні із позивним провадженням, яке передбачає довгий судовий розгляд. Сформував заяву – є борг, є період – прошу стягнути. Направив у суд. Суд видав наказ. Без судового засідання, без виклику сторін.
Наказ направляють людині. Якщо їй вистачає юридичних знань, щоб зрозуміти, що дійсно були підстави не платити, то вона може подати заяву на скасування цього наказу. Тоді це питання можна буде розглядати у судовому порядку.
Тетяна Трощинська: Позов проти позову?
Роман Титикало: Це заперечення проти позивного провадження.
Тетяна Трощинська: Чи має значення для компанії, яка надає послугу, сума боргу?
Роман Титикало: Відповідно до закону про виконавчі провадження, якщо навіть відкривається провадження – це не означає, що заберуть нерухоме майно.
Продаж нерухомого майна – це крайня міра. Передбачено, що за борг у 3-10 тисяч не можливо поставити на продаж нерухоме майно.
Порядку 60-ти тисяч, відповідно до прив’язки до мінімальної заробітної плати, встановлюється мінімальна сума. Відповідно до неї починається можливість включення системи продажу нерухомого майна.
Державний чи приватний виконавець перед тим, як продавати нерухоме майно має вжити всіх можливих заходів для стягнення боргу. З заробітної плати (дізнатися, хто де працює і направити туди відповідний лист) або прийти до дому і описати/продати рухоме майно (телевізор/холодильник/автомобіль тощо).
Лише якщо не вистачить всього рухомого майна і заробітних плат, щоб погасити борг то, як крайня міра, може ставитися питання про продаж нерухомого майна.
Щодо стягнення. На сьогодні судова система майже не працює по всій Україні. Зараз йде судова реформа в рамках якої старих звільнили, а нових не призначили. Порядку немає. Наприклад, справа має бути розглянута судом протягом двох місяців. Я подав позов у грудні, а сьогодні у мене відбулося перше судове засідання. Наступне засідання призначили на травень. Півроку. Справа у суді може розглядатися рік і більше.
Маємо те, що маємо. Стягнути у позивному проваджені якусь суму дуже проблемно. За три тисячі гривень судитися немає сенсу. Зазвичай, питання стягнення постає, коли борг перевалює за 10 тисяч гривень. Проте, закон не забороняє подавати позов навіть за тисячу гривень.
Тетяна Трощинська: А якщо послуга формально надана не у повній мірі? Наприклад, температура у квартирі протягом двох місяців була +15. Це нижче нормативу.
Роман Титикало: Така ж ситуація може бути і з гарячою водою. Цікава ситуація складається із доведенням порушення цих норм. Якщо у вас було +15 у квартирі і ви про це поговорили з сусідами і більше ніяк не зафіксували, то це погано. На вас подадуть позов, а ви скажете, що у вас батареї були холодні?
Є процедура встановлення неякісної послуги. Треба покликати двох сусідів, скласти акт про порушення норм і передати його обслуговуючій організації із проханням здійснити перерахунок до фактично наданих послуг. Якщо таких фактів не було, то потім буде важко довести ці обставини.
Андрій Куликов: Які санкції можуть бути застосовані проти судів, у який виник борг перед постачальниками послуг?
Роман Титикало: Про тепло та електропостачанню бюджетних організацій. Організація подає позов до суду по стягненню заборгованостей. Часто стягують, є виконавчі провадження. Є випадки, коли бюджетні організації намагаються посилатися на відсутність фінансування. Таким чином відстоюють гроші. По факту, у бюджет кожної бюджетної організації закладаються гроші на отримання приміщення. У тому числі і на тепло та електрику.
Андрій Куликов: У Києві виникала така ситуація: до людей, які заборгували за комуналку, почали приходити особи, які пропонували реструктуризувати борг. Пропонували, щоб їм на руки видали 600 гривень з 3-5 тисяч гривень, натомість обіцяли зменшити суму боргу чи відстрочити платежі. Як переконатися, що перед вами представники реальних органів, а не шахраї.
Роман Титикало: Це шахрайство, викликане підвищенням тарифів. До вашого дому не прийдуть представники «Київенерго».
Тетяна Трощинська: Представники Мінюсту говорить про те, що вони намагаються запровадити в Україні інститут банкрутства. Чи можемо передбачати, що буде ціла серія визнання банкрутами людей, що не можуть оплатити комунальні послуги.
Роман Титикало: Поки рано говорити про цей інститут. Його немає в Україні. Цей інструмент доволі цікавий. Президент Трамп двічі проходив цю процедуру. В Україні ще не налагоджені процедури банкрутства звичайних підприємств.