Чи потрібен прокурорам та суддям «сигнал із Банкової», щоб чесно розслідувати та судити?

Детальніше про це та про реформи прокуратури й судової системи поговорили з гостями студії — адвокаткою Анною Литвин, суддею Михайлом Жернаковим та заступником Генпрокурора Віталієм Каськом.

Наталія Соколенко: Сьогоднішній день у Генеральній прокуратурі для мене особисто розпочався із фрази Віталія Шабуніна із Центру Протидії Корупції про те, що у Генеральній прокуратурі відбувається реванш. Пане Віталію, хочемо дізнатися з перших уст, що сьогодні там відбувалося?

Віталій Касько: Почнемо, мабуть, трохи раніше — з того часу, як було створено спецрозділи, які мали на меті розслідувати кримінальні провадження щодо працівників прокуратури. Була створена, будемо так її називати, Генеральна інспекція із двох підрозділів: один — слідчий, яким керує Давід Сакварелідзе, другий — прокурори, які здійснюють процесуальне керівництво відповідними кримінальними провадженнями  та перебувають у моєму віданні. За місяць було призначено сім слідчих та троє прокурорів -— начальник відділу та двоє процесуальних керівників, які розпочали свою роботу: перевіряти, чи добре та чесно працюють деякі прокурорські працівники.

Наталія Соколенко: До цього не було такого підрозділу?

Віталій Касько: До цього був підрозділ службових розслідувань, не наділений правом здійснювати слідство. Він мав лише право здійснювати службові перевірки, які не тягнули за собою кримінальної відповідальності. Було створено підрозділ, який займався виключно випадками кримінальних правопорушень, у першу чергу, корупційних, які могли бути вчинені працівниками прокуратури.

Одна з перших справ — коли прокурори, одержавши відповідні судові санкції, здійснювали розслідування справи про хабарництво, фіксували факт передачі великої суми хабара — 200 тис. доларів. Враховуючи специфіку ситуації, адже це був вихідний, прокурор з мого підрозділу особисто санкціонував проведення обшуку. Як ви знаєте, було виявлено велику суму іноземної готівки, зброю без відповідних дозволів, речовину білого кольору — підозрюємо, що це була наркотична речовина. Наступного дня Печерський районний суд у передбаченому законом порядку санкціонував цей обшук. Тобто, докази, здобуті таким чином, було легалізовано.

Проте, із початком цієї справи почалася протидія з боку деяких прокурорських працівників. Було порушено кримінальне провадження щодо начебто незаконного захоплення будівлі Головного слідчого управління Генеральної прокуратури. Після суспільного резонансу це провадження було терміново закрите, проте на цьому протидія не припинилася. Як нам стало відомо, в рамках іншого, абсолютно незаконного провадження представниками Головного слідчого управління Генпрокуратури почали застосовуватися дії щодо слідчих і прокурорів наших підрозділів. Вчора було порушено кримінальне провадження конкретно по слідчих і прокурорах Генеральної інспекції, які виявили хабар.

Наталія Соколенко: Віталію, що Ви відчували, коли почалася ця гра проти Вас. На скільки Ви були готові до цього сценарію?

Віталій Касько: Цим я був прикро вражений. Такого не чекав. Я був упевнений, що цей напрямок перевірки працівників прокуратури, які, можливо, вчиняють серйозні корупційні злочини, підтримується всіма моїми колегами. На жаль, сталося не так. Але ми адекватно реагуємо на це і сьогодні довелося дати певну інформацію громадськості для того, щоб зупинити проведення можливих обшуків у наших слідчих і прокурорів.

Наталія Соколенко: Сьогодні Президент підписав Закон про внесення змін до Закону «Про прокуратуру». Віталію, що це за зміни? Як громадськість може долучитися до реформування прокуратури?

Віталій Касько: Це, по суті, не зміни, а законодавчий акт, який запускає реалізацію Закону «Про прокуратуру», прийнятого у жовтні минулого року. Його введення в дію, на жаль, вже відкладали один раз. Але цього разу проектом Закону передбачено чіткий механізм, яким чином можна буде все-таки реалізувати ці положення. В Законі про введення його в дію передбачено процедуру, як мінімум, перезапуску місцевих прокуратур. За новим Законом з районних, міських прокуратур, а їх було близько 800, створюється 200 з гаком місцевих прокуратур.

Тобто, прокуратура укрупнюється і важливо те, що керівники та заступники керівників місцевих прокуратур будуть обиратися шляхом відкритого конкурсу, тобто, кожен охочий зможе взяти у ньому участь. І я сподіваюся, що нові обличчя приходитимуть і очолюватимуть місцеві прокуратури. Чому це важливо? Тому що основна робота у нормальній європейській прокуратурі має зосереджуватись саме у місцевій прокуратурі. Решта працівників також обиратиметься на підставі конкурсу, але з числа діючих працівників районних міських прокуратур. Проте за результатами конкурсу не всі будуть призначені на ці посади. Буде можливість відібрати найкращих.

Наталія Соколенко: На скільки відкритий цей конкурс для громадськості?

Віталій Касько: У складі комісії будуть представники і громадськості, і Верховної Ради, цим питанням ретельно займався Давід Сакварелідзе і західні компанії. Більше того, вони контролюватимуть на місцях відкритість конкурсів, щоб їх результати не підроблялися, а були чесними і прозорими. У цьому плані, враховуючи й передбачену онлайн-трансляцію, вся Україна побачить, що в тому числі й керівника Антикорупційного бюро буде обрано чесно.

Галина Бабій: Якщо не буде тиску на суддів — буде можливість працювати? Чи є в цьому взаємозв’язок?

Михайло Жернаков: Безумовно. Тому що так само як прокурори, так і судді повинні бути абсолютно незалежними у своїй процесуальній діяльності. Саме тоді ми зможемо розраховувати на справедливі судові рішення, справедливі рішення прокурорів і почати вимагати від них відповідальності. Я ні в якому разі не виправдовую корумпованих прокурорів чи суддів, адже їх провина у тому, що вони піддавалися тиску. Але треба розуміти те, який шалений вплив вчинявся і чиниться далі на них.

Щодо теперішньої справи, я хочу зацитувати класичний постулат теорії судочинства і конституційного права, що «несправедливе судове рішення є очевидним». Якщо з одного боку є  люди, які взяли величезний хабар, і підозри їх у цьому обґрунтовані, і  щодо них здійснюється провадження; з іншого — є ті, які  це провадження здійснюють. І  коли щодо одних заминається справа, а щодо інших відкриваються кримінальні провадження — то не треба бути фахівцем, щоб розібратися, хто тут правий, а хто неправий. Ця справа, безумовно, заполітизована і є ризик того, що на суддів буде чинитися величезний тиск.

Наталія Соколенко: Пані Анно, Ви запропонували зачистити ряди Генеральної прокуратури. Серед тих прокурорів, які висували обвинувачення проти антимайданівців, як багато тих, кого звільнили?

Анна Литвин: Хочу сказати, що взагалі, як я знаю, нікого не відсторонили від посад. Крім того, я є представником у справі Небесної Сотні і справа, яку розслідувало Головне слідче управління — просто темінь. Зокрема, справа щодо вбивства 39 людей, яка зараз перебуває на розгляді Святошинського суду. Виявилось, що затримання незаконні, обшуки «Беркуту» здійснено аж через чотири місяці. Процедура дуже важлива, а вона порушена. І захищаючи в суді родичів убитих, ми стикаємося з тим, що адвокати говорять про те, що порушено те і те, а ми не можемо цього заперечити.

Наталія Соколенко: Тобто, неякісна робота прокурорів призводить до того, що в суді нічого не можна довести?

Анна Литвин: Так. І це повсюди. Так розслідуються гучні справи, що вже казати про звичайні!

Наталія Соколенко: В країнах Балтії, у Польщі, Чехії, інших наших сусідів по Соціалістичному табору відбулися процеси люстрації не тільки в державних органах влади, а й у публічних професіях. Серед адвокатури — так само. Як ви бачити реформу адвокатури? Чи потрібно було б її запускати паралельно з реформою прокуратури?

Анна Литвин: Дуже важливо, щоб така реформа запускалась, оскільки я постійно стикаюсь із тим, що порушуються права з боку адвокатів. Вони можуть зрадити клієнта, порадити неправильну позицію чи хибно зорієнтувати його у процедурі. І це повинно каратися. У мене був випадок із безкоштовною правовою допомогою, коли адвокати діють на шкоду клієнтові.

Юрій, Київ: Чи потрібен сигнал з Банкової, щоб чесно судити та розслідувати справи?

Віталій Касько: Якщо прокурори чи судді працюватимуть за вказівкою з Банкової чи з якоїсь іншої вулиці  – у нас ніколи нічого не зміниться до кращого.

Михайло Жернаков: А от я хотів би не погодитися. Суддям і прокурорам треба надати максимальну незалежність. Але суди настільки звикли орієнтуватися на політичний вітер і бути від нього залежними, що якби зараз із Банкової надійшов меседж «ми будемо притягувати за неправосудні рішення», якби судді побачили, що зараз можна приймати рішення незалежно і справедливо, якби політичний вітер схилився у бік суддівської незалежності — багато суддів це схвалили б.

Анна Литвин: А я хочу сказати, що тут необхідна воля — воля Президента, який має дати усім відомствам сигнал не того, щоб вони підлаштовувалися під політичний вітер, а того, що за кожен злочин вони будуть покарані.