Коронавірус у Китаї та Україні: чи релевантні заходи з протидії хворобі вживають зараз?

Українка Лідія Жгир, яка жила в Китаї під час спалаху вірусу і карантинних заходів, порівнює досвід КНР і України у тому, що робиться задля подолання СOVID-19.

Ведучі

Анастасія Багаліка

Гостi

Лідія Жгир

Коронавірус у Китаї та Україні: чи релевантні заходи з протидії хворобі вживають зараз?
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/03/hr-hh-20-03-24_zhgyr.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/03/hr-hh-20-03-24_zhgyr.mp3
Коронавірус у Китаї та Україні: чи релевантні заходи з протидії хворобі вживають зараз?
0:00
/
0:00

Чи працює суворий карантин і наскільки відрізняється рівень відповідальності українців і китайців?

Анастасія Багаліка: Як можна порівнювати досвід України та Китаю?

Лідія Жгир: Я провела у Китаї 2 роки, досить близько вивчала випадки атипової пневмонії, коли навчалася. Це було великим штурханом для Китаю для того, щоб розробити механізм реагування на епідеміологічну загрозу. У Китаї спрацював цей механізм у випадку з коронавірусом досить добре, інституції були до цього готові. Вони звісно не дуже вчасно почали реагувати, але коли почалась епідемія — розгорнулись систематичні заходи з різними рівнями підходу до проблеми. У провінціях, в яких було надзвичайно високе число заражених людей, запровадили військовий режим. У інших провінціях був інший режим — з карантинними мірами, але без обмеження публічного транспорту.

Чому в Україні такі самі міри, як в Ломбардії, із закриттям всіх авіаліній і повним карантином, надзвичайним станом в областях мені це не зовсім зрозуміло. Мені здається, мають бути якісь індикатори для запровадження  надзвичайного стану або повного карантину. Назвімо ці індикатори превентивними мірами — це пандемія і Україна зобов’язана реагувати. Добре, тоді всі сидимо в карантині, не виходимо. У європейських країнах для тих, хто працює, оголошують спеціальні міри — приймаються пакети законів для того, щоб роботодавці не мусили звільняти і відправляти у відпустку, а люди продовжили працювати дистанційно, отримувати дохід. В Україні це не передбачено.

Далі — скасування рейсів. Гаразд, нехай це необхідна міра, але чому через піші кордони й спеціальні рейси до нас доставляють наших громадян без необхідної перевірки епідеміологічного стану. Коли я летіла до України з Китаю місяць тому, в мене була пересадка. Нас затримали на годину для того, щоб усіх, хто виходить у місто, перевірити, зробити тест на коронавірус. Емірати були готові до цього ще місяць тому, коли в них не було жодного випадку офіційного захворювання. Утім, вони реагували на борти з Китаю.

Наші заходи реагування якісь несистематичні. З одного боку вони навіюють паніку, з іншого — у нас величезна дірка, через яку в Україну затікають тисячі наших трудових мігрантів без належної перевірки. Мені це важко узгодити в себе в голові і назвати адекватними мірами.

Мені здається, що в даній ситуації у нас немає систематичного підходу до реагування на людей, у яких вже є підозри на коронавірус. Ніхто не відстежує людей, які приїхали з-за кордону.

Анастасія Багаліка: Зараз в Китаї люди вдома, в карантині, але вони виходять за потреби в магазини. Якщо людина хотіла ізолюватись — у неї були для цього всі механізми?

Лідія Жгир: Так, були механізми для того, щоб виходити максимум до воріт житлового комплексу. Річ у тім, що реагування досить швидко спустилось з вищого рівня керівництва держави на нижній рівень. В обов’язковому порядку почали вводити спеціальні міри з обмеження руху громадян, які проживають в житлових комплексах. Всі люди, які орендують або проживають в певній будівлі мають зареєструватися в спеціальному органі, співробітники якого приходять в цей житловий комплекс, реєструють всіх, беруть копії документів, які підтверджують їх особу і право проживати в цьому будинку, вносять в реєстр. Цей реєстр систематизуються з епідеміологічним реєстром. Якщо людина з цього житлового комплексу потрапляє в лікарню, ці дані швидко потрапляють місцевими органам влади. Вони реагують на місці. Там це все почало працювати досить швидко і навіть занадто ефективно — це створювало труднощі для людей, які не в обсервації, а просто мають потребу вийти за продуктами.

Анастасія Багаліка: Китай прожив в карантинних заходах доволі тривалий час. Економіка не зупинилась повністю при цьому?

Лідія Жгир: Продовжили працювати ті, хто змогли адаптуватися до режиму онлайн. Зазнали збитків всі, мені здається, не сказала б, що хтось зміг збагатитись, крім виробників масок і засобів дезінфекції.

На початку епідемії був стрибок цін на маски і дезінфектори, їх було важко дістати і вони стали дуже дорогими. Потім Китай ухвалив закон, який передбачає відповідальність за продаж медичних товарів для захисту за завищеними цінами. Тоді вони стали з’являтись в аптеках, але ціни зросли дуже сильно.

Анастасія Багаліка: Що робили китайці під час карантину?

Лідія Жгир: Перші дні карантину насправді були дуже подібними до ситуації в Україні: багато людей ходили без масок, робили, що хотіли, купували продукти на ринках. Коли стало зрозуміло, що ситуація дуже складна, це минуло. Десь на другий тиждень в масках ходили усі, потім запровадили відповідальність за ходіння без маски.

Те, що зараз в Україні, доволі природна реакція, бо ніхто не вірить і це все здається якимось іноземним, нереальним і не природнім. Якщо у нас почнеться спалах захворюваності, то швидше за все люди будуть змушені повірити в реальність цієї ситуації і сидіти вдома. Це питання часу.

Анастасія Багаліка: Чи можна говорити, що це відбулось через авторитарну систему в Китаї?

Лідія Жгир: Можна сказати і так. Китайці за своєю природою більше довіряють владі і покладаються на неї. Українці в дещо інших умовах звикли реагувати на надзвичайну ситуацію. Якщо ж у нас все-таки буде спалах, то більшість людей все-таки дослухаються до умов карантину і умов захисту.

Читайте також: Коронавірус в Україні та світі: хроніка подій

Із 16 березня в Україні закрили кордон на в’їзд іноземцям будь-яким транспортом, вантажні пункти пропуску продовжать працювати. Українців, які поїхали за кордон у туристичну поїздку, мали повернутись до 17 березня.  Відтоді Україна зупинила міжнародне пасажирське сполучення, зокрема, авіарейси, залізничне та пасажирське автобусне сполучення.

Перші у світі випадки захворювання на пневмонію, викликану новим коронавірусом СOVID-19, почали фіксувати у Китаї із грудня 2019 року.

11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визнала спалах нового коронавірусу СOVID-19 пандемією.

Коронавірус — рід вірусів, що об’єднує РНК-вмісні плеоморфні віруси середньої величини. Діаметр різних вірусів становить приблизно 80-220 нм. Віруси розмножуються у цитоплазмі інфікованих клітин. В основному, коронавірусами заведено вважати віруси інфекційного бронхіту птахів та інших тварин, але, як відомо, лише сім (включно із новим СOVID-19) заражають людей.

Підписуйтесь на Telegram-канал Громадського радіо