Тетяна Трощинська: Що насправді відбулося?
Ірина Виртосу: Мене здивувала заява влади, що це перший пам’ятник ромам. Є ще пам’ятник «Розстріляної кибитки», який запропонували були поставити у Бабиному Яру. Архітектор Анатолій Гнащенко ром за походженням. Пам’ятник поставили у Кам’янці-Подільському.
Другий факт, який мене обурив — чому двірник? Я знаю багато людей ромів, які мають вищу освіту, які цікаві, фахові і нічого близького з мітлою не мають.
Якщо поставлять пам’ятник воїну АТО, то всі цим будуть пишатися, а якщо поставлять пам’ятник українським сільським кумам, трішки напідпитку, задоволених, то це теж відображає українську дійсність? Це теж стереотипне уявлення про українців. Навряд мітла відображає ромську сутність.
Тетяна Трощинська: Що варто тепер робити?
Ірина Виртосу: Я була б радикальною. Пам’ятник треба демонтувати. Але чи це не образить почуття ініціаторів та авторів? Як до цього ставиться зображена меншина? Я не розумію, який сенс ставити пам’ятник якійсь нації чи народу. Чи не логічно ці гроші витратити на інтеграційну програму?