Чи є доцільною легалізація вогнепальної зброї для самозахисту в Україні?

Чи потребує питання конституційного та законодавчого вирішення? Як впливає заборона володіння вогнепальною зброєю та дозвіл на кількість насильницьких злочинів? Як в разі введення може вплинути це право на порушення права на рівне ставлення? В розмові з докторкою юридичних наук Ольгою Буткевич.

«Право на вільне володіння вогнепальною зброєю за рахунок страху постраждалих збільшить і без того велику кількість звернень щодо насильства в сім`ї», — вважає Ольга Буткевич.

Ольга Буткевич: Спочатку хочу уточнити термінологію. Не йде мова про легалізацію зброю, вона в Україні є легальною. І також не про право на самозахист, бо це право закріплено Конституцією України. Мова йде про вільне володіння саме вогнепальною зброєю для самозахисту.

Саме цій проблемі була присвячена сьогоднішня конференція, яку проводила робоча група Конституційної комісії України, де розглядали Петицію щодо закріплення в Конституції права на вогнепальну зброю. Петиція складається з двох пунктів.

По-перше, пропонують ввести до Конституції України нове положення статті 27, в якій фіксується б, що кожен громадянин мав право на володіння вогнепальною зброєю для самозахисту. По-друге, пропонують ухвалити закон про цивільну зброю та боєприпаси.

Якщо говорити про зміни до конституції, то дане питання не є предметом конституційного регулювання. Так, Конституція має закріплювати людина на власність, також ті випадки, коли це право може бути дещо обмеження, але вона не містить самого переліку власності. Зброя — це власність і говорити, що цей об’єкт є у власності громадян в Конституції України не можна.

Андрій Куликов: Якщо зброя в Україні легальна, тоді ви виступаєте проти чого?

Ольга Буткевич: В Україні є легальна зброя, але також існує велика частка нелегальної. Я виступаю проти вільного володіння вогнепальною зброєю з метою самозахисту. Адже, якщо Конституція України закріплює це питання, то є нелогічним закріплення саме в 27 статті Конституції, яка присвячена праву людини на життя, і в четвертому положення закріплює можливість позбавлення цього життя.

В Україні є абсолютно легальною травматична та мисливська зброя, яка використовується для своїх цілей.

Якщо ми говоримо про вільне володіння вогнепальної зброї, то тут виникають суттєві суперечності з міжнародними зобов’язаннями України. Передусім  зобов’язаннями в рамках Ради Європи, в який цінність людського життя є основним правом, яке визначає всі решта прав людини.