Чи захистять профспілки українських журналістів?

В День журналіста з юристом інституту медіаправа Ігорем Розкладаєм говоримо про проблеми у галузі захисту прав журналістів в Україні.

Сергій Стуканов: Яку роль виконують Національна спілка журналістів України й Національна медіа-профспілка? Чи дійсно вони здатні захищати права журналістів?

Ігор Розкладай: Наскільки я знаю, вони дійсно намагаються сприяти захисту прав журналістів. З іншого боку, ми спостерігаємо кризу як у Національній спілці журналістів, так і у Національній медіа-профспілці. Вони почали проводити радше політичну діяльність, хоча профспілка — це, перш за все, захист трудових прав людей, які сплачують членські внески і потребують захисту у разі конфліктів. Останній скандал з незалежною медіа-профспілкою, де 2 тижні назад було вирішено відсторонити її голову Юрія Луканова, викликає багато питань. Ревізія роботи профспілок — найменше, що зараз має відбутися. Разом з тим, постає питання — чому Національна спілка журналістів отримує державні кошти без жодного конкурсу чи будь-яких інших прозорих процедур?

Сергій Стуканов: Яким є закордонний досвід у цій галузі?

Ігор Розкладай: Перед тим, як ставити питання про ефективну роботу профспілок, треба поставити питання про оздоровлення медіаринку як такого. Профспілки існують за рахунок членських внесків, тому, якщо журналісти хочуть розраховувати на допомогу профспілки, вони мають їх фінансувати. Зараз мало хто може собі дозволити сплачувати членські внески регулярно.

Дмитро Тузов: Чи насправді профспілки виконують свою роботу якісно?

Ігор Розкладай: Вони можуть приєднуватися до якихось публічних заяв, але найперше їхнє завдання — забезпечити захист прав своїх членів. У разі виникнення гострих конфліктів з’являються представники профспілок і створюють певний осередок.

Це змія, яка кусає себе за хвіст — проблеми журналістів пов’язані з профспілками, а проблеми профспілок — з журналістами.

Сергій Стуканов: Сьогодні Петро Порошенко підписав зміни до закону про суспільне мовлення. Що зміниться в журналістиці у зв’язку з цим?

Ігор Розкладай: Ми почали процес реформування суспільного мовлення, тобто ОДТРК почали вливатися в Національну телекомпанію для того, щоб в подальшому перетворити цю систему в публічне акціонерне товариство, де 100% власності знаходитиметься під контролем держави. Нас заблокувало державне підприємство «Укртелефільм», що в милому році почало саботувати процес приєднання. Після довгих і невдалих спроб вирішити це питання за допомогою правоохоронних органів, нам довелося розблоковувати законопроект через Верховну Раду. Наразі ці зміни дозволять завершити розпочату реформу і провести процес корпоратизації. Після утворення ПАТ «НСТУ», наглядова рада набуде своїх повноважень і почнеться відкритий конкурс на голову правління і членів правління. Якби не було саботажу з боку «Укртелефільму», в березні ми б вже мали публічне акціонерне товариство.

Дмитро Тузов: Наглядова рада збирається зараз? Які рішення вона приймає?

Ігор Розкладай: Де-юре, наглядова рада може бути легітимною тільки після утворення ПАТ «НСТУ». Крім того, фінансування у розмірі 0,2% від бюджету буде виділятися тільки після утворення публічного акціонерного товариства.