Чим живе Париж наступного дня після виборів?

На зв’язку зі студією Громадського радіо — журналістка RFI Олена Габріелян.

Олена Габріелян: Певні сутички були вчора на площі Бастилії, а потім — біля площі Республіки. В 10 і 11 округах почались маніфестації. Загалом там було близько 1000 людей. В основному це анархісти та антифашисти, що були незадоволені результатами виборів — ні перемогою Макрона, ні Марін Ле Пен, вони були просто проти системи.

Були зіткнення з поліцейськими. Більше 100 людей було затримано. Але це була не така масова маніфестація, яка б показувала настрої французів. Тобто масових протестів одразу після оголошення результатів першого туру не було. Але проведення маніфестації проти Нацфронту, проти результатів Марін Ле Пен, яка пройшла у другий тур, планується 30 квітня на площі Республіки. Наскільки вона буде масштабною, ми побачимо вже через тиждень. Те, що було вчора, — це прояви антисистемних настроїв людей, які були проти результатів виборів, проти олігархів і, як вони казали, проти фашистів. Така реакція стосувалася лідера Нацфронту.

На вулицях Парижа зараз спокійно. Під час голосування безпеку забезпечувало близько 50 000 правоохоронців.

Ірина Славінська: Чи були в Парижі помітні якісь особливі заходи безпеки? Адже 2016 рік для Франції був дуже драматичним.

Олена Габріелян: Навряд чи можна говорити про паніку в суспільстві, пов’язану з терористичною загрозою на фоні цих президентських виборів. Але безпрецедентних заходів безпеки було вжито. Наприклад, на площі Бастилії було дуже багато поліцейських машин. Вони оточили площу і не дозволили радикальним групам розійтися довкола і зорганізуватися. Коли маніфестація вже завершилася, поліцейські продовжували залишатися на площі Республіки. Нагадаю, що за кілька днів до початку президентських виборів був скоєний теракт на Єлисейських полях, а тиждень тому в Марселі вдалося зупинити групу людей, які готували терористичну атаку. Тобто ми бачимо, що рівень загрози залишається високим.

Ірина Славінська: Наскільки я розумію, Еманюель Макрон сьогодні взяв участь у подіях до Дня пам’яті жертв геноциду вірмен.

Олена Габріелян: Сьогодні, 24 квітня, вірмени всього світу вшановують пам’ять загиблих у 1915 році. В Парижі традиційно відбуваються урочисті заходи. У восьмому окрузі на площі Канади збираються представники вірменської громади, а також представники різних політичних партій. Цього року в урочистих заходах взяв участь Франсуа Олланд. Цікаво, що цьогоріч День пам’яті опинився між двома турами президентських виборів. Як правило, питання визнання вірменського геноциду дуже політизоване і серед французьких політиків, і серед вірменської громади, яка налічує більше 500 000 чоловік, що важливо в електоральному плані. Макрон — єдиний кандидат у президенти, який прийшов на цю площу.

Те, що Еманюель Макрон прийшов на цю площу о 15:30, за 2 години до офіційного початку заходу, свідчить про те, що він хотів зробити жест перед вірменською громадою. До речі, це його перший публічний вихід після його перемоги у першому турі президентських виборів. Цікаво, що він виступив лише перед вірменською пресою, зробивши заяви лише щодо питання геноциду. Він сказав, що продовжуватиме традицію вшанування, як це робили його попередники. Також він торкнувся питання нагірно-карабахського конфлікту. Він сказав, що Франція є країною-членом групи ОБСЄ, яка займається врегулюванням цього конфлікту, і він буде займатися цим питанням, але Франція не зможе прийняти якісь рішення в односторонньому порядку, оскільки вона є частиною процесу, яким займається група ОБСЄ. Нагадаю, що туди входить ще Росія і США. Тобто такі заяви розраховані в першу чергу на вірменську спільноту і вірменську пресу. Ним не було зроблено жодної заяви для французької преси. Очевидно, говорити про внутрішню політику Еманюель Макрон не захотів. О 18:00 на цій площі планується виступ президента Франції Франсуа Олланда. Можливо, Еманюель Макрон не захотів робити політичні заяви на площі, де очікується присутність президента.