Де зникла проектна документація чотирьох районів Києва?

Ірина Соломко: Зникнення документації – це причина непокоїтися?

Сергій Андрушко: Взагалі, я зацікавився цією темою, тому що шукав інформацію про вільний доступ громадян до води, і як це має бути відповідно до українських законів. Тобто будь-хто, хто ходить берегами Дніпра, у даному випадку, мав би вільно проходити берегом Дніпра. Утім, насправді із цим жахлива ситуація у Києві: ставлять паркани, забудовують та унеможливлюють прохід громадян. Виходить, що вода є загальною цінністю українського народу, а доступ до неї у деяких місцях має обмежене коло осіб. І це було вихідною точкою цього розслідування.

Ми спочатку зробили таке розслідування у Київській області, і з’ясували, що низка можновладців обмежили доступ громадян до водойми, також народні депутати. Були питання і до президента України Петра Порошенка.

Ще у 2007 році в Києві були ухвалені проекти прибережно-захисних смуг. Це точні координати, де можна будувати, а де не можна будувати, починаючи від водойми.

Я хотів ознайомитись із цією документацією і запитав її, щоб перевірити наскільки точно Київрада виділяє землю, а київські департаменти погоджують такий землевідвід. Таким чином з’ясувалось, що зникла документація цих чотирьох районів Києва.

Ірина Соломко: А як це пояснюють. Докуметація була, а потім розчинилась у повітрі?

Сергій Андрушко: Це пояснюють так. По-перше, низка департаментів, які відповідальні за землевідвід просто пишуть листи в інші департаменти. А інші департаменти кажуть, що у них нема. Ці департаменти пишуть в їхні департаменти у Київраду.

Анастасія Багаліка: Тобто переписка іде колом, і ніхто не знає, де вона є?

Сергій Андрушко: Так. І ми з’ясували, що насправді раніше були так звані державні управління екології, які підпорядковувались Міністерству екології. Їх ліквідували у 2013 році. На їх місці з’явилися департаменти управління екології та департаменти благоустрою. Але у них на балансі цієї проектної документації уже немає. ­­Я звернувся до Міністерства екології, а мені кажуть, що у них нема, запитував архів у Міністерства екології, звертався в інші державні архіви, де теоретично могла бути перенесена документація, але її не передавали.

Анастасія Багаліка: Ви маєте якісь здогадки, де ця документація може бути?

Сергій Андрушко: Представник Департаменту благоустрою в управлінні екології пояснював, що вивозили документацію камазами у невідомому напрямку. Можливо, це одна із причин.
 

Ірина Соломко: Тобто зараз ми розуміємо, що вся інформація втрачена?

Сергій Андрушко: Насправді відновити її не складає труднощів. Виходить, що останні кілька років, якщо погоджується земля навколо, то роблять це без прибережно захисних смуг. А це означає, якщо хтось приїде і за ніч засипле частину озера, то почнуть вимірювати уже кількість метрів прибережно захисної смуги від того місця, що уже засипали.

Відповідно до рішення Верховного Суду, навіть якщо немає жодної документації, повинні відмірювати щонайменше 25 метрів, 50 метрів, а на Дніпрі – 100 метрів прибережно захисної смуги.

Анастасія Багаліка: Що можна у такій ситуації  передбачати із захисною смугою коло річки. Чи з’являться там якісь раптові будівництва?

Сергій Андрушко: Потрібно усвідомлювати, що ця проектна документація затверджена Київрадою, але її ще б мали здійснити землевідвід. Тобто вона поки що на паперах.

Взагалі, ця документація зникла не сьогодні і не вчора. Умовно кажучи, щонайменше три роки тому. І за цей час жоден департамент Києва нічого не зробив для того, щоб відновити її.

Можливо, не хотіли цього робити, бо зацікавлені, як самі чиновники, так і ті, хто хочуть забудувати. Якщо б захисні смуги все-таки у Києві відвели, то це б означало, що будь-хто міг би вільно ходити берегом Дніпра.

Ірина Соломко: Якщо говорити про ваші подальші журналістські дії, ви будете намагатись довести цю справу до якогось кінця?

Сергій Андрушко: Я особисто вихід знайшов. Цю завірену копію в проекті прибережних захисних смуг у комунальному підприємстві «Плесо». Також я особисто ознайомлювався  із цим проектом у архіві Київради. Тобто, щонайменше у двох установах. Думаю, документи також вони можуть зберігатися в Інституті Генерального плану, який і розробив проект прибережно захисної смуги. Це означає, що їх відновити не важко. По суті, існують їхні копії. Тому, потрібно тільки бажання київської влади.