Децентралізація неможлива без контролю і тиску місцевої громади – Олександр Сергієнко
Що відбувається з процесом децентралізації?
Любомир Ференс: З директором Інституту міста Олександром Сергієнком і громадською активісткою, журналісткою Ольгою Жук ми будемо говорити про реформу децентралізації. Людина, які зараз знаходяться у студії Громадського радіо є моторами цієї реформи. Ольга розповість нам наскільки ідеї децентралізації втілилися у життя, наприклад у Тернопільській області, яка по країні є лідером реформи.
Дмитро Тузов: А вже перед ефіром почалася запекла дискусія з приводу того, чи відбувається зараз реальна реформа децентралізації.
Олександр Сергієнко: В цьому немає жодних сумнівів. Станом на 1 січня є 367 громад, які об’єднують 17% сільських рад по країні, це практично п’ята частина.
Любомир Ференс: Пане Олександре, ви є одним з теоретиків реформи децентралізації. Згідно соціологічним дослідженням 67% українців не задоволені реформою. Що ви можете сказати про достовірність таких даних?
Олександр Сергієнко: Треба розуміти, що децентралізація – це справді реформа місцевого самоврядування. А створення потужних об’єднаних громад – це метод, яким впроваджується реформа. Щодо самого дослідження, то мені соромно за пані Бекешкіну і таку поважну інституцію як фонд Ілька Кучеріва, що вони випустили таке непрофесійне дослідження. Справа в тому, що по країні ми маємо 67% міського населення. І їх цей процес не стосується. Тобто питати треба було у самих територіальних громад.
Любомир Ференс: Тут я вам заперечу. Опитувалися 21 експерт з децентралізації, голови 50 об’єднаних громад, представники 27 РДА у районах, де створено територіальні громади.
Олександр Сергієнко: РДА не можуть бути зацікавлені в цій реформі. В тих районах, де створилися громади, РДА і райрадам нема що робити. Вони втрачають свій хліб і їм це не подобається.
А опитування 50 голів громад не репрезентативне. Свої відсотки незадоволених вони брали з вибірки 2000 опитаних, яка розпорошена по всій країні.
Ольга Жук: Я маю прописку у селі Стара Могильниця Теребовлянського району. Мої податки йдуть в цю громаду. Після Майдану я вирішила пожити в селі і відпочити від міста. Приїхала туди, захопившись ідеями децентралізації і почала активізувати місцеву громаду. Ми реставруємо два старих цвинтаря, зрізаємо кущі, гілки дерев, фарбуємо огорожу. Люди самостійно збудували поруч з селом три дитячі майданчики.
Але як це було. Люди за вулицями поділилися і були готові будувати. В.о. старости села сказала, що має приїхати архітектор з Теребовлянського району і узгодити план. Він цілий місяць їхав до села. Люди скидалися грошима, купували фарбу, розчищали територію. Для майданчиків виділили по одній каруселі, по одній лавці і по одному смітникові. На відкриття прийшла староста, яка не мала відношення до тих майданчиків і всім подякувала.
Староста в селі є від липня. Вона отримує зарплату. В громаді пройшли перші за 10 років збори. Люди зібралися, тому що йшлося про те, щоб наша школа стала філією і дітей у старших класах возили на навчання на автобусі.
Любомир Ференс: В опитувані, яке ми згадували, лідером серед змін на гірше є сфера медичного обслуговування.
Олександр Сергієнко: Те, про що ви говорите – це прояв селом громадянської активності. Якщо сільська голова не активна, то ви мусите її примусити працювати на громаду. А ні – приберете.
Ольга Жук: Ми зверталися у департамент з гуманітарних питань Теребовлянської міської ради який має сторінку на facebook. Ми пояснювали на конкретних прикладах, що староста не виконує своїх обов’язків. Нам відповіли: «Ви самі її обрали, тепер мусите підтримувати», а як – не пояснили.
Минулого тижня відбулися перші сільські збори. Люди лютували, а чиновники реально тікали. Людям вдалося відстояти, що школа не буде філією іншої сільської школи. Але дорогу так і не роблять.
Олександр Сергієнко: Я хочу зауважити, що 25 років ніхто нічого не робив. Так, все діряве. Фонд регіонального розвитку, який має працювати над стратегією, працює на інфраструктуру, яку треба полагодити.
Дмитро Тузов: Я на власні очі бачив, що дороги у нас роблять навіть в Сіверському Донецьку, за 30 км від лінії фронту. Але я маю запитати вас, пане Олександре, чи підготовлені самі люди до прийняття управлінських рішень?
Олександр Сергієнко: Щодо доріг, коли територіальні громади об’єднуються, то отримують субвенцію з бюджету на ремонт доріг. Люди мають всі карти в руках. Треба думати, кого вони обирають, бути вимогливими до обраної влади, приходити з ініціативами.