Децентралізація: перевагу мають ті, хто хоче об’єднуватися

Юрій Ганущак, директор Інституту розвитку територій, розповідає про об’єднання громад.

Євген Павлюковський: Чому процес об’єднання громад в 2016 році пригальмувався?

Юрій Ганущак: Відбулися вибори. Небагато людей хочуть на них іти. Багато хто придивляється, що буде з тими, хто пішов. Ми, уряд та експерти, не сильно стимулюємо цей процес. Нам треба розібратися з тим, що радити людям, навчити людей розбиратися з процесом. Це свого роду родова травма. Треба оклигати від цього. Тому немає сенсу дуже сильно стимулювати.

Євген Павлюковський: Який відсоток населення перейшов в цю нову форму? Я чув про те, що в деяких містах збираються припинити фінансування, наприклад, спортивної чи музичної школи, передати фінансові ресурси на поталу місцевій громаді. Люди переймаються. На цьому багато різних спекуляцій відбувається.

Юрій Ганущак: Дійсно спекуляцій. Давайте помислимо логічно. Є міський голова. На території його міста районного значення знаходиться музична школа. Хто більше дбатиме, маючи ресурси, про дітей, які живуть у цьому місті, відповідно про електорат, який голосує в цьому місті, районна рада чи міський голова з міською радою? Логічно, що останні, але за умови, що у нього будуть повноваження.

Достатньо показово те, що, коли дитячі садочки перейшли з міста у район, стало помітним недофінансування. Воно так і є, тому що районні ради дуже обмежені у ресурсах. Коли почали повертатися назад у місто, то навіть при достатньо куцому бюджеті насамперед дбають саме за отакі соціальні об’єкти.

Євген Павлюковський: Давайте поговоримо про законопроект, який ви називаєте «про олійну пляму», який має урегулювати конфлікти.

Юрій Ганущак: Законопроект про порядок приєднання. Він передбачає, що перевагу мають ті, хто хоче об’єднуватися. Яка ситуація є на сьогодні? Ідеальна картинка, як має виглядати хороше об’єднання, — це перспективний план. Він накриває всю область. Там таким чином скомпонована конфігурація громад, щоб майже всі були спроможними тягнути свого воза.

Уявіть собі, що по такому перспективному плані мають об’єднатися 10 громад. 9 виступають за, одна — проти. Це класичний випадок, Балтський район. І вона починає шантажувати. Як в минулому році це робилося? Йшли на об’єднання. Після цього вольовим методом змінювали план і залишали білі плями. Тому що ту громаду. Немає куди приєднати. Це погано, але, щоб 10 одразу, було біля 100 випадків.

Тому законопроект «про олійну пляму» каже: капаємо капельку на тканину і вона починає розтікатися до тих меж, які їй відведені. Тобто маємо хороший перспективний план. Якщо навколо центру, визначеного плану, об’єднається близько половини мешканців, вважається, що пройшли критичну точку. Після цього об’єднання може бути визнане Кабміном як спроможна громада.

Після цього вже не йдуть загальні вибори. На вибори вже ніхто не хоче йти. Є додаткові вибори до сформованої ради.

В Одеській області періодично збираються делегації. Там 22 громади, 20 з яких спроможні. У Тернопільській області 26, але з них половина мають слабкі перспективи. У Львівський області з 18 4. Третина з перших 159 не відповідає параметрам. Це дається взнаки. І тут буде два варіанти. Перший — до кінця року вони витягнуть, а другий — Кабмін подивиться і скаже, що ви не витягуєте за параметрами будете великою сільською радою. Я думаю, що у цьому році Кабмін не буде таким поблажливим.

Анастасія Багаліка: Що буде у наступному році?

Юрій Ганущак: Давайте подивимось. Чи буде прийнятий законопроект. Він був дещо загальмований. Його відправили на доопрацювання. Потрібна дуже висока концентрація політичної волі, щоб його прийняли. У мене є не дуже оптимістичні прогнози, що на рік цей процес буде зупинений. Нам потрібно перейти Рубікон — це третина громад.

Євген Павлюковський: Коли ця система запрацює правильно?

Юрій Ганущак: Ми не можемо чекати роки. В наступному році все буде закінчено.