Декларація солідарності зніме гостроту в українсько-польських взаєминах, — Тарасюк

Верховна Рада ухвалила спільну з польським сеймом Декларацію пам’яті та солідарності. Представляючи документ, спікер Верховної Ради Андрій Парубій зазначив, що це є відповіддю на російську агресію проти України, Польщі та всього західного світу. За декларацію проголосували 243 народні депутати. Польський Сейм за неї віддав 367 голосів.

Народний депутат України Борис Тарасюк, член групи із міжпарламентських зв’язків із Польщею, пояснює, які це матиме наслідки.

Сергій Стуканов: Чи виникла б ця заява, якби поляки не ініціювали перегляд оцінки подій на Волині?

Борис Тарасюк: Такі речі як заява трьох парламентів, звісно, не виникають ні з чого. Це результат спроб польського Сейму і Сенату переглянути підходи України і Польщі щодо важких сторінок спільної історії.

Оскільки націоналісти в польському парламенті прагнули прийняти антиукраїнські постанови, у голови Верховної Ради також виникла ідея долучитися до того, щоб таких рішень не допустити. В результаті наприкінці червня-початку липня він ініціював зустріч із маршалком польського Сейму і запропонував ідею спільної заяви. І вже в серпні над нею почали працювати. Залучився до роботи також і Литовський Сеймас.

Як відомо, Верховна Рада України прийняла декларацію. Проголосував за неї і Сейм Польщі, а Литовський Сеймас через внутрішньополітичні питання, вибори голосуватиме за декларацію вже навздогін.

Дмитро Тузов: Як гадаєте, така консолідація на рівні парламентів — тимчасове явище? Чи все ж виникає нова парадигма стосунків, коли ми починаємо вирішувати проблеми інаше, ніж відповідаючи звинуваченнями на звинувачення?

Борис Тарасюк: Верховна Рада не відповіла звинуваченнями на антиукраїнський зміст постанови Сейму і Сенату Польщі. В нашій заяві йшлося про те позитивне, що було напрацьоване за 25 років українсько-польських взаємин. І те, що польська сторона пішла на цю заяву, свідчить про те, що здоровий глузд, розум і відповідальність переважили націоналістичні сили в польському Сеймі і Сенаті.

Не український парламент був ініціатором загострення українсько-польських дискусій щодо важких сторінок спільної історії. Вважаю, що прийняття Декларації зніме цю гостроту, хоча з польського боку було зроблено багато негативного, що позначиться на наших взаєминах. Наприклад, цими днями у Польщі відбувається показ фільму «Волинь», який має антиукраїнські спрямування.

Сергій Стуканов: В тексті декларації впав у вічі уривок «Ми пам’ятаємо про боротьбу литовських, польських українських національних сил антикомуністичного та антинацистського руху опору, які створили моральну основу для повернення незалежності наших держав». Стосовно України — не називається, але, як я розумію, йдеться про ОУН і УПА. Тобто у певний спосіб Польща визнає якийсь позитив?

Борис Тарасюк: Саме так і я інтерпретую ці рядки. Якщо Польща пішла на такі слова, це свідчить, що вона відійшла від антиукраїнської риторики, що була присутня в постановах Сейму і Сенату в липні цього року. Це дуже серйозний крок. Хоча не думаю, що вона відійде від неї повністю.