facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Депутати мають «підтягнути євроінтеграційні хвости» до канікул, — Голуб

«Енергетика та комунальні послуги — вотчина українських олігархів, які роками звикли заробляти мільйони на цих питаннях», — каже гостя. На цьому треба поставити жирну крапку

Депутати мають «підтягнути євроінтеграційні хвости» до канікул, — Голуб
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 2 хвилин

Український центр європейської політики поширив інфографіку стосовно трьох ключових законопроектів — оцінка впливу на довкілля, про посилення прозорості та боротьбу з корупцією в енергетичному секторі та про державний контроль (економічна євроінтеграція) й забезпечення виходу наших виробників на ринки ЄС.

Марія Голуб, експертка цього центру, пояснює важливість євроінтеграційного ривку, який треба зробити до канікул.

Ірина Соломко: До того, як депутати підуть на канікули, ви наполягаєте, щоб депутати виконали своє євроінтеграційне завдання.

Марія Голуб: Дійсно, ми хочемо, щоб депутати зробили євроінтеграційний ривок і перед тим, як вони підуть на літні канікули, мають «підтягнути хвости». Два закони залишились в пріорітеті ще відтоді, як ми намагались донести їх в рамках Дня Європи у Верховній Раді — Закон «Про оцінку впливу на довкілля». Він надзвичайно складний і багато депутатів зізнаються, що проти нього серйозно працює промислове лобі, яке не зацікавлене в його прийнятті.

Так само, це закон про енергорегулятор НКРЕКП (Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг). Історія цього закону взагалі неймовірна. Енергетика та комунальні послуги — вотчина українських олігархів, які роками звикли заробляти мільйони на них. Даний законопроект покликаний поставити на цьому жирну крапку, адже ми матимемо незалежного регулятора.

Ірина Соломко: Яким чином така незалежність буде досягатися? Адже критики законопроекту кажуть, що він тільки легалізує вплив президента.

Марія Голуб: Будь-який закон в наших сумних українських реаліях може як працювати, так і не працювати, адже багато залежить від політичної волі.

Незалежність енергорегулятора може бути досягнута в двох аспектах — фінансова незалежність та незалежність при призначенні членів незалежної комісії. Останнє — найбільш дискусійне питання.

Цей законопроект формувався рік і у всіх була можливість висловитися. Та модель, яку обрали зараз, коли членів НКРЕКП обиратиме комісія у квотному складі (2 з Кабміну, 2 з Верховної Ради і президент), є зваженою. Однак все ж маємо ризик того, що дуже мало зміниться.

Сергій Стуканов: Європейці якось підштовхують нас?

Марія Голуб: Так, звісно. От закон про НКРЕКП — це побажання і послів країн-членів ЄС,і  послів G7. У них є одне ключове зауваження: ми маємо довести, що цей регулятор є дійсно ефективним і незалежним.

Сергій Стуканов: Як цей закон вплине на тарифи?

Марія Голуб: Як відбувалися одвічні спекуляції: хтось із видатних політиків приходив на ефір і розповідав про те, що тарифи необґрунтовані і їх треба знижувати. Як, що і чому — ніхто не пояснював. Регулятор, фактично, працював у ручному режимі.

На діяльність незалежного регулятора ніяким чином не впливатиме влада. Більше того, він забезпечуватиме ефективну комунікацію, пояснюватиме механізми встановлення тарифів.

За підтримки

Громадська хвиля

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Поділитися

Може бути цікаво

Публічно співчувають ворогу заради хайпу — Аліна Сарнацька

Публічно співчувають ворогу заради хайпу — Аліна Сарнацька

11 год тому
Чому фіксація позасудових страт Моніторинговою місією ООН — це важливо

Чому фіксація позасудових страт Моніторинговою місією ООН — це важливо

Навіщо росіяни просувають тезу про «повторний наступ на Харків»: розповідає дослідниця дезінформації

Навіщо росіяни просувають тезу про «повторний наступ на Харків»: розповідає дослідниця дезінформації