«Держава витрачає на науку лише 0,25% ВВП», — академік Ярослав Яцків

Для розвитку науки потрібні пільгові умови і не лише стосовно оподаткування. Потрібно вивести зароблені науковцями кошти в позабюджетні фонди і надати можливість керівникам наукових установ інвестувати їх у придбання обладнання та оплату праці науковців. Звісно, з боку держави потрібен жорсткий контроль, аби не було зловживань і нецільового використання. Потім потрібно відібрати перспективні проекти і профінансувати їх у необхідному обсязі. Таким чином країна отримає новітні наукові розробки і технології найвищого рівня. 

В гостях Громадської хвилі відомий український науковець, колишній заступник міністра науки та освіти Ярослав Степанович Яцків, який також є астрономом, академіком Національної академії України, доктором фізико-математичних наук, президентом Української астрономічної асоціації. З Ярославом Степановичем ми поговоримо про українську науку, про її розвиток чи занепад

Дмитро Тузов: Ви працювали заступником міністра науки та освіти в 2000-2001 рр. Що з того часу змінилося в цій системі в Україні?

Ярослав Яцків: Та країна, яка думає про майбутнє, повинна розвивати свою науку і технологію. Після розпаду Радянського союзу Україна була великою науково-технічною державою. В той час на науку витрачалось до 3% ВВП, але потім ситуація погіршилась в зв’язку з економічними негараздами в країні.  В 2000-2001 рр. ці показники були на рівні 1,25% ВВП, з яких 0,7%  йшло від держави,  а решта з бізнесу. А зараз ми маємо катастрофічні цифри  0,25% ВВП виділяє держава на розвиток науки, внаслідок чого науки в України фактично не існує. Велика біда в тому, що наукові дослідження не замовляються ні державою, ні бізнесом, на відміну від того, як це робиться у всьому світі.

Наталя Соколенко: А чому так?

Ярослав Яцків: Тому що наші бізнесмени і олігархи прагнуть швидкого прибутку, а будь-яка наука дає прибуток років через 10 після початку її впровадження. Наприклад, Білл Гейтс вкладає свої фінанси в розвиток науки, а в Росії з державного бюджету на науку виділяється близько 300 млд. рублів. А наші наковці не відчувають навіть поваги до себе, адже на загальні збори Академії наук, де зібралась вся еліта українською професури, не прийшли ні міністр науки і освіти, ні прем’єр-міністр, ні президент. В той час, як на таких самих зборах в Росії, Путін був присутній і виступав, тому що він розуміє, що без розвитку науки в нього не буде оборонної могутності та прогресу. Насправді, науковці і самі можуть заробити на свої дослідження, адже багато наших наукових інститутів співпрацюють с зарубіжними інститутами, беручі участь в міжнародних програмах. Але зароблені, так звані, спеціальні кошти попадають в державне казначейство, замість того, щоб залишитися при інституті, і вилучити їх звідти дуже складно. Це ганьба. Науковці не можуть розпоряджатися  в цілях науки своїми заробленими грошима, без того, щоб не ходити по казначействах, не просити і не чекати місяцями на виділення цих коштів.

Дмитро Тузов: Як змінити цю ситуацію? Щоб в Україні зрозуміли: розвинення науки необхідне і воно потребує коштів.

Ярослав Яцків: Дуже багато залежить від журналістів, адже наука зараз не користується популярністю в суспільстві.

Дмитро Тузов: Дуже дивно, тому що в суспільстві користуються популярністю, наприклад, Айфони, вироблені за допомогою науки!

Ярослав Яцків: Нажаль суспільство цього не усвідомлює. І, взагалі, немає розуміння, що прогрес не стоїть на місці, а прогрес — це наслідок науки. Наприклад, я в 60-ті роки займався розробкою арифмометра.  Це прилад для розрахування орбіти, який десятки людей крутили вручну, щоб визначити координати корабля, чи допомогти геодезисту знайти місцеположення вашої земельної ділянки.  І вже ніхто не знає про цей прилад, тому що є GPS- технології, які ту саму роботи виконують набагато швидше і точніше. Тобто, весь прогрес, який ми сьогодні маємо, пов’язаний з тим, що хтось колись зробив у науці.

Наталя Соколенко: Який зараз є порядок денний в космічній галузі України і світу?

Ярослав Яцків: Дякуючи космосу, астрономія стала всехвильовою, від радіодіапазону  до гама-випромінювання.  І звідси, дякуючи запуску космічних апаратів, обсяг нашої інформації збільшився в мільярди разів. Тепер в нас є знання того, що ми і те, чим ми навчились користуватися — це тільки 4% від того, що є у всесвіті. 17-20%  — це, так звана, «темна матерія», про яку ми ще мало знаємо, але деякі її таємниці вже відкриті. А більше 70% у всесвіті  — це темна енергія, про яку ми взагалі нічого не знаємо. І розв’язання цих надзадач стоїть наразі на порядку денному у астрономів всього світу. Якщо говорити про інші наукові досягнення і стратегії, які не пов’язані з космічною галуззю, то варто відзначити, що вчені всього світу працюють над більш ефективною роботою сонячних панелей, адже ККД їх га сьогодні становить десь 15-17%. Також є перспективи того, що в майбутньому ми навчимося добувати енергію з гравітаційних взаємодій. Але, щоб сотні розробок принесли свої результати, потрібно залучати державу, та спонукати український бізнес вкладати гроші в новітні технології.