«Державні» діти: чому їм краще в родинах? Пояснюють правозахисниці

Права дітей: як їх захищають активісти та активістки в Україні.

Ведучі

Андрій Куликов

Гостi

Дар’я Касьянова,

Зоя Мельник,

Марина Сноз

«Державні» діти: чому їм краще в родинах? Пояснюють правозахисниці
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/11/hr-hh-21-11-17_kasyanova-melnyk-snoz.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/11/hr-hh-21-11-17_kasyanova-melnyk-snoz.mp3
«Державні» діти: чому їм краще в родинах? Пояснюють правозахисниці
0:00
/
0:00

Говорили з головою правління «Української мережі за права дитини» Дар’єю Касьяновою, керівницею ГО «Всеукраїнська організація «Захист прав дітей» Зоєю Мельник та Мариною Сноз — мамою двох дівчат — біологічної та удитиненої, яка 1,5 роки тому взяла під опіку хлопчика з будинку дитини.

Дар’я Касьянова: Завдання «Української мережі за права дитини» — робити усе можливе, щоб діти не потрапляли в інтернати. 4,5 тисячі дітей в інтернатних закладах — це хлопчики та дівчата, які не мають батьків, або ж їхні тата й мами позбавлені батьківських прав. Майже 90 тисяч дітей, у яких є батьки, також живуть в інтернатних закладах України.

Україна — одна з лідерок у Європі за кількістю дітей в інтернатах та дитбудинках. Так склалося через соціально-економічну ситуацію, що погіршується, бідність населення. Найчастіше діти потрапляють в інтернати, бо уповноважені служби вчасно не допомогли батькам впоратися з труднощами. В інтернатах також навчаються діти з інвалідністю. Вони не мають доступу до освітніх послуг вдома. Є в інтернатах нині також діти-сироти.

Читайте також: Відповідальність за дітей, позбавлених батьківської турботи, мають взяти громади — Світлана Толстоухова

Таких місць узагалі не має бути у сучасному суспільстві

Зоя Мельник: Наша мета — захищати права дітей. Зважаючи на те, що коїться в українських інтернатах та з огляду на всю історію системи, думаю, що таких місць узагалі не має бути у сучасному суспільстві.

Загалом ми не можемо вплинути на ситуацію, бо у ній є багато чинників. Зверну увагу на корупційну складову. Дитина, яка опиняється в інтернаті, стає «державною» дитиною, за пострадянським терміном, ресурсом для збагачення багатьох людей. Розкрадаються і бюджетні ресурси й ті, що дають волонтери. Дитина у цьому середовищі є ресурсом. Цим користуються усі: від політиків до працівників закладу. Є корупція при усиновленні. Звичною справою у таких закладах є насилля. Важко такі справи доводити до суду, бо діти у цих закладах — підневільні.

До нас за захистом звертаються найчастіше свідки домашнього насильства, або ж і його жертви. Останнім часом дуже багато саме таких звернень. Ресурсів організації не вистачає, тому намагаємося брати найважчі справи. Переважно, це сексуальне насильство над дітьми.

Які є форми сімейного виховання дітей в Україні?

Марина Сноз: Опіка — одна з кількох форм сімейного виховання в Україні. Є ще усиновлення, виховання у дитбудинках сімейного типу, прийомні сім’ї. Під опікою дитина перебуває до 18 років. Представниками дитини офіційно є люди, які взяли хлопчика чи дівчинку у родину. Опіка є формою батьківства. Ми є батьками, а Петрик, якого 1,5 тому взяли під опіку, став нашим сином. Він знає, що ми його батьки. У дитячому будинкові сімейного типу може бути щонайбільше 10 дітей.

Читайте також: Мій пріоритет — щасливі та здорові діти — Уповноважена президента з прав дитини

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису