Відповідальність за дітей, позбавлених батьківської турботи, мають взяти громади — Світлана Толстоухова

У День усиновлення говорили з директоркою «Ліги соціальних працівників України», яка є організацією-членом Громадської спілки «Українська мережа за права дитини», членкинею правління Мережі Світланою Толстоуховою, прийомною мамою трьох дітей, завкафедри технології й безпечності харчових продуктів Сумського національного аграрного університету Мариною Самілик та випускником інтернату, керівником Благодійного Фонду «Майбутнє сиріт», «Українська мережа за права дитини» Андрієм Назаренком.

Світлана Толстоухова: На сьогодні в Україні понад 90% дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування виховують у прийомних родинах, опікунів-піклувальників, дитячих будинках сімейного типу. І лише 10 відсотків дітей-сиріт є в інтернатах. Перебування дітей в інтернатних закладах шкодить їм.

• Україна двічі починала реформування системи інтернатних закладів. У 2007 році це не вдалося через непідтримку уряду.

Другою спробою є впровадження Національної стратегії реформування закладів інституційного догляду. У 2020 році ми вже мали зупинити влаштування дітей-сиріт віком до трьох років у будинки дитини. Нині в Україні для таких діток нема альтернативи влаштування. Крім будинків дитини, які в підпорядкуванні Мінохорони здоров’я.

• Щорічно майже 2 тисячі дітей віком до трьох років влаштовують у такі заклади.

13 млрд грн сьогодні коштує утримання 700 інтернатних закладів. Сьогодні маємо супротив нашим діям суспільства, політиків, уряду. Три роки триває дискусія про правильність такої реформи.

• Ми хочемо змінити ідеологію державної політики. Дитина має право на виховання у родині.

Відповідальність за дітей, позбавлених батьківської турботи, мають взяти громади. Треба, що у кожній громаді були прийомні, патронатні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу. Важливими є послуги для сімей з дітьми.

Марина Самілик: Наша сім’я одразу збільшилася на трьох дітей. Ми усиновили біологічних братика і сестричок. Наше життя змінилося з їхньою появою: стиль, режим, побут. Діти вносять суттєві корективи, особливо, коли їх з’являється одразу троє.

• Важко, але діти — це радість.

Усе, що пов’язане з роботою і наукою, роблю уночі, коли діти сплять. Я пишу докторську дисертацію нині, це складно. Але найважче — це виконати домашнє завдання з дітьми. Уроки, школа, займають багато часу.

Андрій Назаренко: Доки сироти будуть в інтернатах, доти наша організація буде існувати. Ми створюємо проєкти, щоб маленькі діти потрапляли у сімейні форми виховання. Дорослих хлопців та дівчат, від 12 років, ми призвичаюємо до реалій життя після інтернату.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту