Громадське радіо
Тетяна Трощинська: Що вже зроблено в Гідропарку?
Олег Петровець: У зв’язку з подіями Євробачення в Гідропарку довелося трохи відкласти всі роботи, однак міській владі дещо вдалося зробити. 23-го травня ми відкривали разом з мером реконструйовану центральну алею Гідропарку, де повністю замінили покриття, зробили клумби, прибрали повністю зелену територію біля цієї алеї, прибрали незаконні МАФи, висадили квіти, зокрема троянди. Родзинкою відновлення цієї алеї стала «лавочка закоханих» — серце в зелені, де закохані можуть навіть трохи заховатися від оточуючих. Також ми повністю загородили цю місцину від автомобілів.
Варто додати, що громадські активісти, які на місці займались відновленням Гідропарку, вимагали, щоб залишився пам’ятник репресіям, які там були. Ми це бажання врахували, облагородили його, замовили відповідну конструкцію на перспективу для вдосконалення цього пам’ятника.
Тетяна Трощинська: На цьогорічну реконструкцію Гідропарку виділялося 11 мільйонів з бюджету? Це пішло на те, що ви перерахували, чи ще щось буде зроблено за ці кошти?
Олег Петровець: Так, це вже витрачені кошти, там було покладено багато нової плитки, проведено полив, зроблено багато речей, яких там не було досі. Тобто кошти вже витрачені і я вважаю, що вони витрачені раціонально, ми вичавили з них максимум, і зараз нарешті Гідропарк — це місце, де можна відпочивати, не лякаючись, що може щось статися.
В мера була ідея зробити це унікальне місце між двома берегами таким своєрідним Діснейлендом, і всі можливості для цього є, зокрема і інвестори
Тетяна Трощинська: В який спосіб обиралися підрядники?
Олег Петровець: Всі підрядники обиралися за програмою ProZorro, їхньої роботою ми задоволені.
Любомир Ференс: Є відчуття, що ці 11 мільйонів використані так, як колись мер Харкова Кернес купляв лавочки за ціною італійського дивану — по 63 тисячі за штуку.
Олег Петровець: Я наголошую: витрати виправдані. Тому що там не було поливу, там лежали плити ще радянського зразку, а зараз повністю відновлене покриття, встановлені нові лавки, урни, оздоблено нове освітлення, використані всі елементи прибирання тих всіх захаращень, які там були. Територія реконструювання немала, і там зроблено набагато більше, ніж здається, просто прогулюючись алейкою.
Тетяна Трощинська: Щось зроблено з роботою місцевого бізнесу, зокрема з «директором Гідропарку», який бере данину на цій території?
Олег Петровець: Однозначно, посилилась відповідальність правоохоронців, які відповідають за цю територію. Там зараз знаходяться дільничні, і вже не такі, про яких ви говорите. Адже раніше бізнес, для того, щоб туди потрапити, (а ми знаємо, який це був бізнес — або “наливайники”, або “дискотечники”) мав отримати дозвіл певних осіб, які «дахували» бізнес на Гідропарку. Зараз цих речей немає. Більше того, за моєї ініціативи було проведено ряд зустрічей із головою району, підприємцями, і на останній інспекції 23-го травня з мером було домовлено, що будуть системно проводиться такі наради для того, щоб прибрати звідти шум.
Любомир Ференс: Чи цікавиться хтось з великих інвесторів Гідропарком? Щоб оце все знести і побудувати там великий відпочинковий комплекс?
Олег Петровець: Однозначно. Я вам більше скажу, в мера була ідея зробити це унікальне місце між двома берегами таким своєрідним Діснейлендом, і всі можливості для цього є, зокрема і інвестори. Зараз ведуться переговори з інвесторами Кореї, Австрії, Німеччини, США, які готові вкладатися в це. Вони хочуть заходити туди доволі масивно, щоб це був величезний комплекс розваг, який дасть людям можливість відпочивати на повну, і щоб цей комплекс нічим не поступався європейському рівню. Про це говориться, концепція розробляється, і я думаю, що в жовтні-листопаді мер цю концепцію буде представляти місту.
Любомир Ференс: Як тоді київська влада думає вирішити проблему з тими всіма “наливайками” на території Гідропарку?
Олег Петровець: Гідропарк — це зона, яка є в комунальній власності, тому ми можемо використати цей важіль для того, що врегулювати це питання. І якщо стане вибір між тим, що заходить величезний інвестор, який готовий прикрасити весь Гідропарк, і місцевим бізнесом, то з малими підприємствами буде йти розмова про те, щоб вони дали можливість це зробити.
Любомир Ференс: І зразу постає картинка мітингів проти закриття робочих місць.
Олег Петровець: Така практика є не тільки в Києві, вона всюди. Є сегмент бізнесу, який призвичаївся до цих умов, а є такі, кого не влаштовує той стан речей, які відбуваються. Та, якщо ви запитаєте будь-якого містянина про те, що відбувається ввечері на Гідропарку, то він відповість, що там не та ситуація, яку він би хотів бачити. Якщо є вимога громади, ми будемо діяти відповідно до неї, і комунікували, щоб деякі підприємці відступили.