Для птахів на планеті лишається все менше місця — орнітолог Андрій Бокотей

Як, куди і чому мігрують птахи? Розповідає орнітолог Андрій Бокотей.

Ведучі

Василь Шандро

Для птахів на планеті лишається все менше місця — орнітолог Андрій Бокотей
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/05/hr-hh-21-05-10_bokotey.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/05/hr-hh-21-05-10_bokotey.mp3
Для птахів на планеті лишається все менше місця — орнітолог Андрій Бокотей
0:00
/
0:00

Гість — орнітолог, старший науковий співробітник Державного природознавчого музею НАН України Андрій Бокотей.

Андрій Бокотей: Птахів заведено ділити на умовні категорії. Дальніх мігрантів, які відлітають на далекі дистанції, і ближніх — не відлітають далеко, можуть швидше повернутися.

У нас є лише декілька дальніх видів, які зимують в Індії. Решта дальніх — летять в Африку, це може бути досить значний шлях — близько 10 тисяч кілометрів. Зокрема, так летять лелеки.

  • Рекордсменом вважається полярний крячок, в нас він практично не зустрічається, але гніздиться на півночі Канади і Євразії, а зимою він біля узбережжя Антарктиди. Він майже всю земну кулю облітає, це близько 30 тисяч кілометрів міграційного маршруту.

У нас за останні десятки років з’явилися види, які раніше вважалися мігрантами, гніздилися тут у нас, а на зиму відлітали. Натомість сьогодні в нас утворилися осілі популяції, птахи не відчувають потреби відлітати на зимівлю. Особливо такі популяції зосереджуються у містах. У місті впродовж зимового періоду є місця, які не замерзають навіть у суворі зими, птахи можуть знайти собі поживу впродовж усієї зими і, крім того, теж можуть знайти собі поживу з людського столу, біля смітників.

У Львові утворилися такі популяції чорного дрозда. Останнім часом почали лишатися зимувати вільшанки, костогризи.

Василь Шандро: Я боюсь припускати, це треба питати у вас і екологів, але хіба для птаства урбанізація не стала, в тому числі, мотиватором для розвитку? Міста дали прихисток і їжу багатьом птахам…

Андрій Бокотей: До певної міри, бо місто, розростаючись, повністю змінює природне середовище, яке було навколо цього первісного невеликого міста. Багато видів птахів змушені відступати. Є види — урбофоби, які не толерують сусідство людини і зникають з тих територій, де починає з’являтися людська діяльність. І є урбофіли, які живуть виключно у містах і не зустрічаються в дикій природі. Зокрема, той самий хатній горобець. Ми його не побачимо за межами міста. Десь подібна ситуація із білим лелекою — теж він живе поруч із людиною.

Двояке має значення урбанізація. Сьогодні міста розростаються все більше і більше. Вже понад 10% нашої планети — забудована територія. Відповідно, для тварин лишається місця все менше, і для птахів у тому числі.

  • Перед усіма видами рано чи пізно постане питання: або вони адаптуються до сусідства з людиною, навчаться жити поруч і толерувати людську присутність, або вони будуть вимирати.

Сьогодні є види, які категорично, впродовж існування людської цивілізації, не толерують сусідство з людиною. Зокрема, серед нашої фауни є великий підорлик. Це орел, великий хижий птах, який категорично не сприймає сусідство людини. Його все менше і менше, шансів його врятувати, очевидно, ми не будемо мати його в Україні.

Дуже подібна ситуація із чорним лелекою. Теж вид із Червоної книги, вид, який донедавна абсолютно не толерував сусідство з людиною і ховався по глухих лісах. Натомість дослідження останніх півтора десятка років показують, що цей вид починає проявляти толерантність, все ближче гніздиться до населених пунктів, все ближче до автомобільних доріг. Усе ближче підпускає до себе людину. Це дає підстави думати, що цей вид, швидше за все, адаптується. Йому просто потрібен якийсь період, щоб виробити в своїх популяціях терпимість до людини і її присутності.

Повну програму слухайте в аудіофайлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису