facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Для Трампа ці протести – шанс врятуватися від поразки на виборах – Дубовик

Від вимог справедливості до погромів: хто й чому протестує в США?

Для Трампа ці протести – шанс врятуватися від поразки на виборах – Дубовик
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 4 хвилин

Вже кілька днів у Сполучених Штатах тривають масові протести. Почалися вони з Міннеаполіса та продовжилися у інших містах після того, як під час затримання помер афроамериканець Джордж Флойд. Під час затримання один із поліцейських натиснув на шию Флойда коліном. Згодом афроамериканець помер у реанімації, а відео його затримання потрапило в інтернет.

2 червня стало відомо, що у місті Лас-Вегас, штат Невада, під час масових заворушень розстріляли двох офіцерів поліції. На даний момент невідомо, чи залишилися вони в живих.

А напередодні президент США Дональд Трамп закликав губернаторів штатів активніше використовуючи бійців Нацгвардії для відновлення порядку в країні. Якщо місцева влада відмовиться, Трамп пригрозив направити до них військових.

Як масові протести можуть змінити США і яка їх природа? Про це ми запитали в директора Центру міжнародних досліджень, доцента кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету імені Мечникова Володимира Дубовика, який написав колонку на порталі «Європейська правда» «Незагойна рана Америки: як масові протести змінять США».

Володимир Дубовик: Думаю, що ці протести можна порівняти з нашим останнім Майданом – з Революцією Гідності. Частково те, що відбувається у США – це бунт чи повстання, але поки що не революція. Хоча багато хто з активних учасників цих подій вважають те, що відбувається прелюдією до революції, вони до неї закликають, і таких соціальних сил в Америці вистачає. Можна згадати, що протягом декількох місяців боротьби в рамках Демократичної партії, ще до того, як Байден отримав номінацію на посаду президента від демократів, його основним конкурентом був Берні Сандерс. А серед його прихильників багато тих, хто займає таку позицію, що Америці потрібні не реформи, а справжня революція, справжні революційні системні зміни, а не часткові якісь косметичні зміни.

Щодо расового елементу, то він завжди був присутнім в Америці, це не нова тенденція. Протягом останніх десятиліть був певний прогрес щодо розширення прав чорношкірого населення Америки, багато хто з них зробив хорошу кар’єру, інтегрувався в американське суспільство та бізнес-середовище. Але при цьому все одно залишалася певна тінь рабоволодіння, дискримінаційного відношення  до чорношкірого населення. І ніде так сильно воно не проявлялося, як від поліцейських, частіше за все – білих. І ми вже бачили в різних американських містах такі невеличкі Майдани, але поточні протести абсолютно безпрецедентні за своїм масштабом і за своєю географією. Такого в Америці ми не бачили з 1960 років.

Такі епізоди, як із Джорджем Флойдом, виникали в інших місцях США доволі часто. В штаті Кентукі загинула пожежниця афроамериканка в себе вдома, спляча. Увірвалися поліцейські, які переплутали будинок і відкрили вогонь. Інший випадок – у Джорджії чорношкірий хлопець вийшов на пробіжку. До нього причепився якийсь білий і застрелив людину. Обурені люди 2,5 місяці вимагали відкриття карної справи. Тому головна вимога – покінчити з цим, якось розібратися, реформувати поліцію, карну систему, пенітенціарну систему. Адже більша частина афроамериканців перебуває велику частину свого життя у в’язницях, і дуже часто за невеличкі правопорушення. І це найголовніша вимога.

Для Трампа, ймовірно, ці протести є можливістю врятуватися, тому що його шанси на переобрання в останні місяці виглядали не дуже добре. Америка зазнала великої шкоди від коронавірусу, і багато хто пов’язує це з тим, що президент поводив себе не як лідер, не як той, хто може зорганізувати протидію епідемії. Економіка зараз у дуже складному становищі і буде ще гріше. Тому Трамп втрачає свої козирі. А сьогодні ці події дають йому можливість і надію, що він може мобілізувати оту залякану частину населення Америки, яка каже, що нам треба мати тверду руку і навести лад, можливо, навіть жорстко.

Для Байдена ситуація трохи навіть складніша, тому що, з одного боку, він симпатизує протестуючим, адже велика частина з них – його соціальна електоральна база. А з іншого боку, він також не може сказати, що я підтримую погроми і мародерства, тому він засуджує зараз все це.

 

Також ми доєднали до розмови директора Центру російських, східноєвропейських та євразійських студій, професора Канзаського університету Віталія Чернецького, який проживає у місті Канзасі, що межує зі штатом Місурі і штатом Канзас. Він розповів, що відбувається у його місті.

Віталій Чернецький: Тут вже три дні поспіль  проходили дуже активні протести. Вони не були настільки напружені, як в інших містах, але також були сутички та арешти. Це відбувається у 15 хвилинах ходу від мого дому, ввечері дуже довго було чути поліцейські сирени, тому почуваєшся неспокійно.

В місті оголошено комендантську годину, правда, не всюди, а у трьох центральних районах. Саме там головний осередок протестів, там були вибиті вікна, відбувалися арешти людей, які намагалися щось вкрасти з  крамниць. Відповідно, зараз всі перші поверхи крамниць і ресторанів зачинено і закрито фанерою.

В агломерації Канзас-сіті більше мільйона людей. Вдень на протесті було кілька тисяч і все було переважно тихо. Був присутнім мер, місцевий конгресмен, який також є афроамериканцем. Вони прийшли говорити з протестувальниками, але мер сказав, що більше прийшов слухати, аніж говорити. Тобто вони намагаються якось серйозно поставитися до цієї ситуації, але тут занадто глибоко уходять коріння цих проблем. Місто Канзас-сіті залишається вкрай сегрегованим, і частина міста, де переважно живе чорне населення, і частина міста, де переважно живе не чорне населення, має чітко розподілену межу.  Це видно і в економіці, і в ситуації небезпеки. Канзас-сіті – єдине місто в Америці, де навіть зараз під час епідемії коронавірусу, більше людей загинуло від початку року від стрілянини, ніж від вірусу.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.

Поділитися

Може бути цікаво

«Об'єкт розміром з ТЕС можна прикрити лише засобом ППО» — Святослав Павлюк

«Об'єкт розміром з ТЕС можна прикрити лише засобом ППО» — Святослав Павлюк

8 год тому
Боротьба за землі довкола Пирогова: з чого почалося і яка ситуація нині

Боротьба за землі довкола Пирогова: з чого почалося і яка ситуація нині

Поки Захід не міркуватиме «як Росія», ефект від санкцій буде не таким, на який ми розраховуємо

Поки Захід не міркуватиме «як Росія», ефект від санкцій буде не таким, на який ми розраховуємо