facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Для боротьби з інформаційними фейками вистачає існуючого законодавства, - Сергій Тихий

В нас існує достатньо ефективне законодавство, проте воно не в повній мірі використовується, немає досвіду його використання

Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 2 хвилин

Про боротьбу з фейками й диверсіям в інформаційному просторі будемо говорити з редактором оперативної аналітики «Укрінформ» Сергієм Тихим.

Дмитро Тузов: Чи існують критерії визначення неправдивої інформації? Як ви визначаєте фейки?

Сергій Тихий: По-перше, треба звертати увагу на джерело походження, не брати інформацію з першого ж джерела, дивитися той шлях, який вона проходить.

Треба дивитися на якість аргументів, які там приведені і кількість джерел.

Ці правила відомі всім журналістам, біда в тому, що ця фейкова інформація націлена на журналістів, а на масового споживача.

Дмитро Тузов: Сьогодні в європейському парламенті проговорили чотири кроки для посилення стійкості Європейського Союзу перед інформаційним втручанням. Вже йдеться про те, що це є частиною стратегії в ЄС, і голова комітету Європарламенту закордонних справ німецький депутат Девід Маккалістер оголосив, що російська кампанія з дезінформації спрямована на підрив засад об’єктивної журналістики і призводить до поширення неправдивої інформації.  

Пропонується неупереджено розслідувати російське втручання у виборчі кампанії, запровадити цілеспрямовані санкції у зв’язку з хакерством і опублікуванням неправдивої інформації. Як ви думаєте, це спрацює?

Сергій Тихий: Я думаю, що якщо беруться такі потужні держави як США, як Європейський Союз, Швеція кілька днів назад оголосила, що запроваджує таку програму, Іспанія говорила про подібні плани, то результату вони досягнуть. Не було такого, щоб вони не досягали результату. Тут треба звернути увагу на те, що їх спонукало до такої рішучості. Річ у тому, що на можливість використання інформаційної зброї у війні для досягнення власних інтересів першою зреагувала Росія. Тому цивілізований світ забив на сполох, будемо сподіватися, що не запізно.

Ми засиділися на тезі, що ЗМІ – це лише бізнес, але це не лише бізнес, і Росія нам переконливо це показала, що ЗМІ – це зброя.

Дмитро Тузов: А нам якісь закони потрібно приймати? В світлі нібито підписів Петра Порошенка, які спочатку оприлюднив якийсь грузинський телеканал, потім передрукували якісь наші медіа? Ми чуємо і заклики депутатів в парламенті, які говорять про те, що потрібно приймати якісь закони, що допоможуть протидіяти фейкам. Як ви до цього ставитеся?

Сергій Тихий: На мій погляд, в нас існує достатньо ефективне законодавство, проте, на жаль, воно не в повній мірі використовується, немає досвіду його використання. Все це треба наробляти. Але крім боротьби з «фейками» треба наробляти сучасну систему виробництва правдивої інформації. А з цим проблема. Адже наш інформаційний ринок зростав в дуже незручних та непридатних до цього умовах. І тому він вийшов дещо покручений.

Наприклад, в Києві немає місцевих ЗМІ, які б організовували ефективну комунікацію громади міста, яке є колискою двох революцій, з місцевою владою. Це вада ринку. Ми засиділися на тезі, що ЗМІ – це лише бізнес, але це не лише бізнес, і Росія нам переконливо це показала, що ЗМІ – це зброя.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі. 

Поділитися

Може бути цікаво

Перукарня і психологи: як працює соціальний центр у Бородянці після окупації

Перукарня і психологи: як працює соціальний центр у Бородянці після окупації

З авокадо і без: як змінився збірник рецептів для шкіл від Клопотенка

З авокадо і без: як змінився збірник рецептів для шкіл від Клопотенка