«Донбас — арена війни»: книжка, яку видали викладачі ДНУ

Олена Тараненко каже, що цю книгу давно чекали, бо у ній – правда про події в Донецьку.  Вона видана в рамках інформаційної кампанії   «Почути — Зрозуміти — Порозумітись»  і проекту « Сприяння  плюралізму і діалогу в українському суспільстві».  Найважливіше, що це — збірка реальних життєвих історій,  аналітичних роздумів, філософських висновків, спровокованих ситуацією в Донбасі  в 2014-2015 роках. Всі автори — жителі Донбасу, які змушені були покинути рідні місця.

Це — письменники, поети, фотохудожники, журналісти,  які пишуть про пережиті трагедії, про свій досвід усвідомлення війни. Майже всі автори так чи інакше є вихідцями з Донецького національного університету — викладачі, студенти, випускники. Як  всім відомо, цей ВУЗ евакуювали до Вінниці , оскільки його приміщення захопили озброєні бойовики у вересні 2014 року. 

Важливими вважає  навчитись чути одне одного, намагатись зрозуміти його позицію чи філософію, а, отже, виробити солідарні комунікації в суспільстві. Такий діалог можливий в Україні, але  авторка книги не впевнена, що таке можливо між двома частинами університету, який розділився під час війни.

Є там люди, які не можуть покинути Донецьк через певні матеріальні обставини, але є й ті, хто задовго до війни систематично підривав підвалини держави в місті і в Університеті, свідомо казав студентам неправду, одурманював ідеологічними фальшивками. З такими порозумітись немає шансу, бо їхні вчинки знаходяться у моральній площині життя, вони зрадили, втратили будь-яку довіру. 

Наразі книга є у вільному доступі в інтернеті, її може почитати кожен, хто хоче знати інформацію від очевидців війни на Донбасі. Паперові примірники є в Донецькому національному університеті у Вінниці.

Галина Бабій: Що сьогодні відбулося у Вінниці? Які емоції?

Олена Тараненко: Сьогодні для нас така дуже визначна подія, бо ми презентували вже другу книгу. Першу ми робили півроку тому — «Історія несепаратисток», а тепер от — «Донбас — арена війни» за сприяння фонду «Східна Європа».

Коли я презентувала її, то казала, що ця збірка відрізняється, вона є більш аналітична і менш емоційна. Але виявилося, що презентація була дуже емоційною, до сліз, з великим болем і щира. І це дуже тішить, бо коли ми робимо такі справи, такі книги, то ми робимо це для тих, кому треба виговоритися, і для тих, хто немає такого життєвого досвіду. І всі ці переживання вони зможуть зрозуміти саме з цих історій.

Галина Бабій: Пані Олено, чи всі люди з цих історії зараз перебувають у Вінниці?

Олена Тараненко: Вони розкидані по всій Україні. Сьогодні на презентація приїхали декілька авторів. Більшість авторів знаходить, звичайно, у Вінниці, бо серед авторів є і студенти, які зараз у Вінниці навчаються, і викладачі.