Репродуктивні клітини можуть безоплатно зберегти і чоловіки, і жінки, які служать
У лютому 2024-го року в Україні дозволили безкоштовно зберігати клітини захисників протягом трьох років після загибелі. Чому лише зараз уряд ухвалив таке рішення щодо цієї процедури. Говоримо в ефірі Громадського радіо. Гостя: медична юристка Наталія Лісневська.
Топ 5 за 24 години
- Подкасти
- Розмови з ефіру
Наталія Лісневська: Так, дивіться, насправді питання зберігання репродуктивних клітин для наших військових почали піднімати у 2023 році. Тоді було проведено багато роботи: законодавці ухвалили відповідні рішення, і президент підписав закон. Ми це пам’ятаємо, тому що у всьому світі — США, Ізраїль тощо — надають можливість. Це зберігання здійснюється тому, що ці люди можуть загинути, вони перебувають у зоні максимального ризику. Саме тому для них створюють найбільші гарантії.
Україна пішла цим шляхом, швидко розвинула законодавство, були прийняті нормативно-правові акти. Потім моя колега звернула увагу на те, що у законі не зазначено тривалість зберігання клітин і у разі загибелі військового, вони утилізуються на загальних підставах, що теж було виправлено.
У подальшому було передбачено можливість безоплатного зберігання репродуктивних клітин, і держава взяла на себе цю відповідальність. Однак безкоштовне зберігання стало можливим лише цього року, тому що на той момент уже був прийнятий державний бюджет року.
У новий бюджет, відповідно до ухваленого законодавства, уряд заклав кошти в розмірі 190 мільйонів гривень на зберігання репродуктивних клітин військових. У бюджеті минулого року такі кошти, при його формуванні за півроку до ухвалення цього законодавства, не були передбачені.
Зрозуміло, за рішенням уряду безоплатно зберігати репродуктивні клітини зможуть військовослужбовці Збройних Сил України та працівники інших органів, які беруть участь у бойових діях чи здійснюють заходи із Національної безпеки. Який алгоритм дій повинен зробити військовий, який хоче скористатися цією послугою і зберегти свої репродуктивні клітини?
Наталія Лісневська: По-перше, людина має бути діючим військовим — це обов’язково. Військовий повинен звернутися до свого командира, сказати, що він має бажання скористатися такою можливістю, і командир має видати направлення до того закладу охорони здоров’я, який надає послуги зі зберігання. Після цього військовий проходить обстеження, збір репродуктивних клітин, і вони залишаються для зберігання.
Також я хотіла пояснити певний момент. Лише зараз вийшла постанова уряду. Минулого року в бюджеті були закладені кошти, уряд передбачив усі витрати, але нормативно-правові акти ще дороблювалися.
Технології фінансування не були остаточно прописані: як НСЗУ укладає договори, як працюють заклади, що надають ці послуги. Нарешті ми дочекалися постанови. Вона вже є, і тепер є повна інструкція щодо збору, зберігання та отримання оплати за ці послуги. Тепер цією можливістю можна скористатися.
Заклад охорони здоров’я обов’язково має надати військовим таку послугу. Я думаю, важливо для військовослужбовців дізнатися, які саме заклади цим займаються.
Якраз хотіла у вас про це запитати, що за направленням лікуючого лікаря проведуть цей забір, але я так зрозуміла, що ймовірно це можна буде зробити не в будь-якому медзакладі.
Наталія Лісневська: Так, це не в будь-якому медзакладі — послугу надаватимуть ті заклади, які уклали договір з НСЗУ на її виконання. Таких закладів не багато, адже НСЗУ висуває чіткі критерії, що дозволяє державі гарантувати відповідність закладу цим вимогам. Вони мають зробити не тільки збір, а ще й забезпечити подальше зберігання.
Тому держава перевірятиме, які заклади зможуть це забезпечити і, звичайно, на них буде виділятися фінансування.
- На сайті НСЗУ завжди можна знайти інформацію про укладені договори. Лікуючий лікар або, за потреби, сімейний лікар також можуть зробити направлення. У нас зараз воєнний час і такі виключення є завжди. Можна вибрати як найближчий заклад, у якому робиться, так і заклад поруч із місцем проживання, прописки чи родини військовослужбовця. Це не обов’язково той, що ближче до місця служби, ні. Військовослужбовець має право подивитися всі заклади, які мають такі договори, і обрати той, який йому подобається.
Як ми вже також торкнулися того, що уряд ще повинен затвердити порядок використання цих коштів, НСЗУ ще повинен укласти договори з медзакладами. Тобто, коли, на вашу думку, теоретично вже запрацює послуга з того, аби зберігати репродуктивні клітини військових безоплатно?
Наталія Лісневська: Насправді, я глибоко переконана, що протягом лютого технічні моменти владнаються, тому що заклади, які мають такі можливості, дуже швидко зараз подадуться на укладання договорів. НСЗУ доволі швидко їх укладе, тому що це вкрай важливо, це таке дуже, знаєте, болюче питання для наших військових, для їхніх рідних.
Також, я думаю, треба нагадати нашим військовим, що після минулорічного внесення змін до законодавства їхні репродуктивні клітини зберігаються навіть протягом трьох років після загибелі.
Також, дуже б хотіла звернути увагу, що забір репродуктивних клітин можливий не тільки в чоловіків, а в жінок, які служать. Це теж важливо, тому що з жінками трохи складніша ситуація, звичайно, це інакший забір. До речі, виділяється гроші для збору чоловічих репродуктивних клітин трохи більше 400 гривень, а для збору та потім зберігання жіночих репродуктивних клітин трохи більше 1400 гривень. Звертаю увагу, що жінкам теж можна цим скористатися, абсолютно чітко.
І ще один момент, треба це просто так знати для себе, що якщо жінка бере направлення і йде до закладу, вона повинна розуміти, що це не один день, там доволі складна медична процедура, вона повинна мати для себе кілька днів, звичайно, розуміючи, що це живий організм, йому треба буде відновитися, збір жіночого репродуктивного матеріалу відбувається не швиденько-швиденько, треба мати кілька днів, щоб реалізувати своє право, щоб була здійснена ця послуга.
І ще ми вже з вами згадували про те, що з 2023-го року ми, в принципі, говоримо про цю тему збереження репродуктивних клітин тощо. А до цього року, у нас з 2014-го року з Росією війна, як би її по-різному не називали — і АТО, і ООС. Чи раніше така тема підіймалася в українському суспільстві, чи лише в 2023-му почали про це говорити?
Наталія Лісневська: Ні, ця тема підіймалася, і були державні програми по збереженню, були програми по фінансуванню допоміжних репродуктивних технологій, але не було програми фінансування такої великої масштабної загальнодержавної програми фінансування збереження саме репродуктивних клітин. Принаймні, вона не була затверджена, реалізована, вона затверджена і реалізована тільки нині.
Слухайте розмову повністю у доданому аудіофайлі
Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете:
- за покликанням на монобанку https://send.monobank.ua/jar/3xdiYaF8Fu, де за найбільші донати на вас чекають чудові бонуси й подарунки від друзів та партнерів Громадського радіо
- ставши нашими патронами на Patreon
- PayPal: [email protected]
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту