Донецьк зникає з ментальної мапи українців?

Донецьк зникає з ментальної мапи з початком війни, тепер його місце займає Бахмут: так вважає Ігор Семиволос, керівник проекту «Українська миротворча школа»

Ведучi

Василь Шандро,

Тетяна Трощинська

Гостi

Ігор Семиволос

Донецьк зникає з ментальної мапи українців?
https://static.hromadske.radio/2016/07/hr_hh_2016-07-02-semivolos_0.mp3
https://static.hromadske.radio/2016/07/hr_hh_2016-07-02-semivolos_0.mp3
Донецьк зникає з ментальної мапи українців?
0:00
/
0:00

Про питання ідентичності та втрати Донецька в гостях Громадського радіо розповідав Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень, керівник проекту «Українська миротворча школа».

Василь Шандро: Донбас зникає з культурного та ментального поля. Чому?

Ігор Семиволос: Якщо говорити про тренд, то так. Вона вже розмита та, значною мірою, подібні ідентичності конструюються. В цю ідентичність вкладалися величезні кошти саме донецькою групою.  

Тетяна Трощинська: Чи можна говорити, що правління періоду двох президентських термінів Леоніда Кучми сильно позначились на цьому?

Ігор Семиволос: Є донецькі політичні еліти, які сформувалися як дуже потужні. Зрозуміло, що вони пострадянські та олігархічні. Також там є особливий для цього регіону культ сили – культура насильства. Це насильство вони намагалися накинути на всю країну, але не вийшло.

Навряд чи Кучма зміг би зупинити цей політичний клас, оскільки там концентрувалися великі кошти. Та конкуренція, яку ми бачили протягом 20 років, засвідчила, що Донецьк насправді був регіональним і впливовим потужним центром, який значною мірою визначав долю всієї країни. І воно не могло бути інакше.

Зі зникненням цього політичного класу на українській ментальній мапі міста Донецьк немає. Відповідно, на територіях, які контролює українська влада, починається пошук опори, з якою можна було би запропонувати якусь ідею виборцям.

Василь Шандро: В нових ідентичностях в перспективі окремішність теж буде присутньою? Чи вона вже є?

Ігор Семиволос: Окремішність завжди буде існувати – тут справа в локальних ідентичностях. Донбаська ідентичність погано вписувалась у загальноукраїнську.

Натомість локальна ідентичність історично вписана в українську ідентичність. Це дає ще 100-200 років глибини. Для цього регіону це неймовірно важливо, тому що вся їхня історія починається 19 століттям, коли з’явилися шахти. Їхня історія коротка, тому це дає можливість створювати нові міфи. Мене дуже тішить місто Бахмут, яке є неймовірним та відрізняється від інших міст. Саме там активно починають перевигадувати історію. Бахмут – це реально центр справжнього Донбасу. Коли Донецька не було взагалі – Бахмут був столицею.

Тетяна Трощинська: Якщо говорити про ці ідентичності, то ви їх називаєте Приазовська і Слобожанська. Чи можна так говорити?

Ігор Семиволос: Так говорити можна. В Слобожанській ідентичності ми маємо Харків як центр. До Донця територія відноситься до Слобожанщини. Приазовщина існувала в латентному вигляді. Для того, щоб відійти від Донецької області, чого маріупольці давно хотіли, їм треба було вигадати свою ідентичність.

Василь Шандро: Що відбувається з ідентичністю на окупованих територіях?

Ігор Семиволос: Там теж відбуваються зміни. З нашої позиції – це негативні зміни, люди переживають втрату суб’єктності, вони є окупованими. Ключове питання там – це виживання. Якщо заради виживання треба ідентифікуватися, то люди будуть це робити.