Досвід потрясіння і ризику — та умова, з якої може постати держава, — філософ

Гість ефіру – філософ, правник, засновник Клубу креативної філософії Олександр Комаров. Згадуємо та аналізуємо хто і чому долучався до Революції Гідності: 

«Хтось виходив, тому що розумів, що хочеться змінити дещо, хтось виходив, розуміючи, що він змінює, і на що претендує. На Майдані було скільки різних ініціатив, що зводити це соціальне явище до одного терміну – дуже складно. Я вважаю, що коли ми кажемо просто «Майдан», то певним чином профануємо це суспільно-політичне явище.

Якщо ми будемо говорити, що є певний панівний клас, який хоче змінити еліту для певних своїх преференцій – це одні мотиви. Якщо ми говоримо про людей, які виходять для того, щоб змінити хоч щось – це інше, якщо ми говоримо про іноземців, які багато допомагали на різних рівнях… мотиви різні.

Я впевнений в тому, що будуть ті чи інші політичні групи, які будуть зацікавлені подати принципово інший наратив щодо того, що взагалі відбувалося, і де ми опинилися. Якщо говорити про розчарування, на мою думку, можна впевнено констатувати, що ми проживаємо ось ці три-чотири роки – кризовий стан: колапс економіки, втрату територій, людей на війні. Це не може переживатися людьми без певного стресу. Важко сконцентруватися суто на Революції Гідності, не вбачаючи весь контекст взагалі існування України як того адміністративно-територіального утворення, яке ми маємо з 1991 року.

Можливо досвід потрясіння і досвід ризику – це і є та умова, з якої може постати держава, хоча гарантій ніхто дати не може. Якщо ми йдемо на ризик – чи ми втратимо державу, чи ми її збудуємо – ось це питання», – сказав Олександр Комаров. 

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.