Дуда підштовхує Зеленського на антиросійську лінію — Микола Марченко

За словами Дуди, під час зустрічі з Зеленським вони обговорили ситуацію в Україні, зокрема, окупацію Донбасу і Криму.

Крім цього, також обговорили подальшу співпрацю між Польщею та Україною. Зокрема, Анджей Дуда запропонував президентові України спільно увічнити пам’ять українських та польських солдатів, які  боролися у 20-х роках минулого сторіччя із більшовизмом.

«Проти більшовиків боролися польські солдати, яких ми називаємо символічно «солдатами Пілсудського»…, а з іншого боку був Петлюра і були українські солдати, які також хоробро боролися і віддали життя за те, за що боролися і наші солдати. Це добрий елемент нашої спільної історії, і я запропонував пану президенту, щоб ми увічнили, відсвяткували цю пам’ять, і я радий, що багато історичних питань тепер послідовно вирішуються», — зазначив Дуда.

Цю заяву ми попросили прокоментувати експерта Асоціації українських правників з конституційного та виборчого права, кандидата юридичних наук Миколу Марченка.

Микола Марченко: Перш за все, я хотів би зауважити, що ініціатором цього звернення виступав Анджей Дуда. По суті, він у цьому випадку ретранслював таку помірковану версію політики національної пам’яті, політики східного партнерства, правлячої польської партії «Право і справедливість». І, за великим рахунком, Дуда просував ту річ, яка дійсно може позитивно вплинути на побудову українсько-польських відносин, тому що є спільна боротьба українських і польських військ проти російської більшовицької навали, відповідно, захист суверенітету двох нових демократій.

Але слід також відзначити в цьому ту річ, що таким чином Аджей Дуда підтягував Володимира Зеленського до певних кроків, якими він би відмежовувався від російської геополітичної і культурної лінії. І Аджей Дуда зробив те, що мав би зробити в цьому діалозі український президент Володимир Зеленський. Дуже добре, що Зеленський не виступив проти.

І тут тоді треба визначати векторність. Адже полівекторність у сучасному світі в умовах гібридної війни на території України не може працювати. Тому, коли Зеленський у новорічному привітанні запустив «какая разница?», він отримав флешмоб «не однаково мені», і це стало одним із моментів каталізації українського громадянського суспільства, противників Зеленського на основі того, що Зеленський не підтримує українські цінності. І це вже, за деякою закритою соціологією, почало впливати на рейтинги Зеленського в Західній Україні.

Загалом на рахунок відносин України з Польщею треба сказати наступне: потепління у цих відносинах відбувалося переважно з українського боку, тому що для Володимира Зеленського не є принциповими питання історії, ідентичності, і не є принциповими питання, які, наприклад, для партії «Право і справедливість» є ключовими. Однак, ми бачимо, що «Право і справедливість» зрозуміла, що Володимир Зеленський не є політиком, орієнтованим на національну, історичну пам’ять тощо, і ми бачимо, що Анджей Дуда почав його підштовхувати в польську геополітичну антиросійську лінію.

Тобто це потепління поляки не сприйняли як виключно можливість нав’язати свою шовіністичну візію, скоріше, вони в цьому потеплінні побачили загрозу в тому, що Зеленський більше потепліє до Російської Федерації і готовий здавати українську візію на користь «русского мира».

І остання заява Дуди — це можливість використати потепління із Польщею для того, щоб Зеленського затягти в певні рамки національної історичної традиції. Поляки зрозуміли, що Зеленський йде на це потепління не тому, що він хоче українсько-польського альянсу, а через відсутність компетенції в історичних питаннях.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.