Дискусійні питання перейменувань було винесено за дужки, — Р. Сидорович

У студії — народні депутати Михайло Головко («Свобода»), Михайло Папієв («Опозиційний блок»), Руслан Сидорович («Самопоміч»), Юрій Тимошенко («Народний фронт»). Дискусія між депутатами і слухачів з депутатами.

Андрій Куликов: Якою, на вашу думку, сьогодні є головна новина в Україні?

Руслан Сидорович: Як на мене, це те, що ми так і не змогли відправити у відставку Шокіна із посади Генпрокурора. Затягування цієї епопеї серйозно б’є по зовнішньополітичному іміджу України та не розв’язує проблем політичної кризи, які маємо.

Михайло Папієв: На мій погляд, це зустрічі Президента України у Брюсселі. Так само, важливим є те, що «витворило» Міністерство економічного розвитку та торгівлі, оприлюднивши проект нового споживчого кошику. Громадяни зрозуміли, що уряд не планує для них «вершкового масла».

Михайло Головко: Думаю, що головна новина країни у тому, що політична криза загострилась і виходу із неї політики не бачать.

Юрій Тимошенко: Для мене — це прийняття Закону 4057 у першому читанні.

Андрій Куликов: Ваш коментар стосовно рішення про перейменування 200 міст та сіл й з приводу того, що сьогодні відбувається у Запоріжжі із демонтажем пам’ятника Леніна.

Юрій Тимошенко: Стосовно того, що відбувається у Запоріжжі — радо це вітаю. Поділюся із вами інформацією, що я був одним із двох, хто у 1990 році власноруч демонтували пам’ятник Леніна у Коломиї. Дуже боляче, що під час Майдану мені не вдалося взяти участі у такому ж дійстві у Києві.

Михайло Папієв: У мене немає радості та захвату від того, що відбувається. Дуже хотілося б, щоб пам’ятники, які зносять у напіввандальний спосіб, зберігали у спеціально відведених для цього місцях. Є багато їх авторів, чия творчість дуже важлива.

Наталя Соколенко: Як ставитесь до перейменування міст та сіл?

Михайло Папієв: Перш за все, хочеться, щоб люди, відповідальні за це, розумілися на Святому Писанні та володіли українською мовою. Бо, до прикладу, ось цю нову назву Красноармійська — Покровськ — прив’язуюють до свята Покрови. Це недоречно, тому що немає свята Покров, є свято Покрова, то і назвали б місто — Покрова.

Руслан Сидорович: Це перейменування — лише початок довгої, проте, сподіваюсь, успішної історії. Зауважу, що на розгляд у сесійній залі було винесено ті населені пункти, які дискусій практично не викликали. Дискусійні ж питання перейменувань було винесено за дужки.

Андрій Куликов: Ваші коментарі стосовно того, що Державне управління справ не продовжує контракт Наталі Заболотній на посаді директора комплексу «Мистецький Арсенал».

Руслан Сидорович: Хочу акцентувати увагу на глобальній проблемі державної власності. Що таке ДУС — окрім окремої частини утаємничених людей, мало хто розуміє. Це одне із тих питань, яке необхідно вирішувати, тому що проблема ефективності управління державної власності впродовж багатьох років є джерелом корупції та зловживань.

Михайло Папієв: Стосовно пані Наталі — сподіваюсь, що ситуація вирішиться позитивно для неї, адже вона дуже фахова людина і професіоналів її рівня по всій Україні знайдеться, може, максимум п’ятеро.

Наталя Соколенко: А яка роль конкурсного обрання у цьому питанні? Ви, як депутати, сприятимете тому, щоб обрання Генпрокурора відбулося так, як того хоче громадськість: щоб був справжній конкурс, обговорення?

Руслан Сидорович: Одна із 4 принципових вимог Самопомочі —  не просто відставка, а заміна принципу обрання нового Генпрокурора.

Михайло Головко: Стосовно теми обрання Генпрокурора — вважаю, що ця посада має бути неполітична і кандидата мають обирати шляхом конкурсу, де він довів би свою фаховість.

Юрій Тимошенко: Я категорично проти будь-яких квотних принципів призначення людей на посади. Я за відкриті конкурси і за те, щоб їх проходили тільки кращі з кращих. За те, щоб Генпрокурор був аполітичним — не належав до жодної партії та служив народові.

Наталя Соколенко: Президент Порошенко передав Голові Європарламенту Мартіну Шульцу санкційний «список Савченко». Номер один у ньому — Путін. Як ви ставитеся до цього?

Михайло Папієв: Перш за все, хочу сказати, що Надія Савченко — народний депутат України. Сьогодні маємо вимагати, щоб Мінські вимоги виконувалися і щоб Надія зайняла своє місце у сесійній залі.