Е-декларування знов намагаються скасувати, прикриваючись перезапуском, — Дрік

Олександра Дрік: Є бажання знищити систему електронного декларування, і це бажання може отримати вихід під виглядом необхідності створення нової системи е-декларування.

Державне підприємство «Українські спеціальні системи», яке є структурою Державної служби спеціального зв’язку, на початку цього тижня відмовилися продовжити договір на обслуговування системи.

Вони зазначили, що їм не вистачає грошей, закладених на обслуговування системи, і система настільки погана, що вони не хочуть із нею працювати.

Керівник держпідприємства Тарас Олійник заявив, що до системи не можна «прикрутити» реєстри (а це означає, що не може бути мови про автоматизовану перевірку), і що потрібно розробляти нову систему.

Коли ми почали з’ясовувати, що це за нова система, виявилося, що «Українські спеціальні системи» вже розробили так званий план модернізації Реєстру декларацій, який, по суті, передбачає створення нової системи, і оцінили це у $12 млн і 4 роки часу.

Бажання створити нову систему звучало ще тоді, коли блокувався дозапуск електронного декларування ― запуск нової системи. Коли була фальсифікація зламу системи, від депутатів неодноразово звучали заяви, що система погана і треба створювати нову.

І є велика вірогідність, що вони використають момент, щоб знищити систему, звалити все на НАЗК, яке паралізоване внутрішніми конфліктами і зовнішніми впливами, звільнити керівництво, відзвітувати перед міжнародниками, що це вони винні, і почати безкінечне створення системи, яка так і не буде створена.

Анастасія Багаліка: Як можна знайти цю досконалішу форму?

Олександра Дрік: Півроку тому запуск системи е-декларування мало не зірвав Держспезв’язку відмовою надавати сертифікат. Вони дали систему на доопрацювання, і президент сказав, що система була кардинально перероблена, всі недоліки усунуті. Президент із прем’єром відзвітували перед міжнародниками, що система працює і що це одне з найбільших досягнень минулого року.

Тепер структура Держспецзв’язку, який виправляв систему, каже, що вона настільки погана, що не може працювати.

Тобто на найвищому державному рівні ті, хто відповідальні за те, щоб законодавство було реалізоване, не зацікавлені у його роботі.

Саботаж е-декларування був на рівні створення документу, що визначає інструкцію з перевірки декларації. В результаті створили інструкцію, яка робить винятки для високопосадовців.

Наступна хвиля е-декларування має завершитися через місяць. Свої декларації мають подати посадовці усіх рівнів. Для перевірки цих декларацій, яких буде близько мільйона, система має мати автоматизований елемент, повинна містити програмне забезпечення, яке дозволить порівнювати декларації з реєстрами.

Досі НАЗК не розробило правил логічно-арифметичного контролю, хоча рекомендації ще влітку були розроблені Світовим банком. Те, що НАЗК досі не перевірило жодної декларації, свідчить про те, наскільки серйозною є проблема в НАЗК, зокрема колективна безвідповідальність, пов’язана з тим, що там нема одного керівника, а є багато членів, які не можуть між собою домовитися.

Персональну відповідальність за те, щоб система працювала, несуть президент і прем’єр-міністр.

Анастасія Багаліка: Ви сказали, що декому ця система заважає. Хто ці люди?

Олександра Дрік: У парламенті є більшість, яка не хоче, щоб електронне декларування працювало. Все найвище керівництво ― президент, АП, Кабмін і прем’єр-міністр ― не зацікавлене у тому, щоб система працювала.

Ніхто досі не був притягнутий до відповідальності на основі е-декларацій. Але навіть відкритість і доступність цієї інформації вже працює: на рівні міжнародних правоохоронних організацій, які можуть аналізувати ці дані; на рівні, громадянське суспільство може аналізувати ці дані.

Цінність цієї системи полягає у тому, що вона призведе до зміни політичної системи. Питання у тому, щоб вона мала можливість це зробити.

Андрій Сайчук: Є думка, що для президента і його оточення е-декларації не несуть ніякої загрози, тому що вони прийшли із бізнесу і є легальними мільйонерами.

Олександра Дрік: Коли ми говоримо, що президент не зацікавлений, ми говоримо не стільки про нього як людину, а про систему, завдяки якій він тримає усю державу під контролем. Завдяки цьому він може забезпечити безпеку для себе і своїх союзників і тримати на гачку противників.

Поки країною керують ті, хто не зацікавлений у побудові повноцінної системи, що виконуватиме свої функції, а не обслуговуватиме інтереси окремих груп, ми будемо стикатися із саботажем. Єдиною можливістю захистити себе є суспільний тиск і підтримка міжнародних партнерів.