Громадське радіо
«Мова не про те, що наша економіка стала кращою після Майдану. На жаль, ні, і є дуже багато факторів (війна, анексія Криму). Питання в тому, що багато спекулюють на тому, що аби не було Майдану, була б економічна стабільність. Ні, не було б. Економіка б так само падала в 2014 році», — говорить Катерина Венжик.
Cергій Cтуканов: Періодично деякі політичні сили, вочевидь, спираючись на те, що українці починають забувати, що було чотири роки тому, кажуть, що економіка України до Євромайдану була взірцево стабільною. Чи справді це так?
Катерина Венжик: Я б назвала це згубною стабільністю — важкий, але стабільний стан, проте з негативною динамікою. Українці не те що починають забувати — я не думаю, що багато хто цікавився макропоказниками. Умовно є економіка двох рівнів: є макроекономіка, макропроцеси, які в мікропроцеси, що відчуває кожен із нас на своїй кишені, переходять зовсім не одразу.
Якщо експорт починає падати, дефіцит валюти створиться не одразу в той самий день, тиждень чи місяць.
Cергій Cтуканов: Є певне запізнення на рік-два?
Катерина Венжик: А то й два роки, так. Ми всі згадуємо долар по вісім. Мало хто запитує себе: а скільки золотовалютного резерву було витрачено на те, щоб утримувати цей курс по вісім? А з 2010 року було витрачено майже 23 мільярди доларів золотовалютного фонду.
По-друге, можна було б говорити, що ці гроші забезпечувалися надходженнями від експорту або були б потім забезпечені цими надходженнями. Але якщо подивитися на показники експорту у 2013, він впав майже на 9%.
Cергій Cтуканов: Попри те, що ми тоді експортували дуже багато металургійної продукції із Донбасу.
Катерина Венжик: Яка дуже сильно падала в ціні ще з 2011 року. По-друге, ми кажемо, що російський ринок закрився, але чи пам’ятаємо ми експортні війни 2012-2013 (сирні, молочні, кондитерські), коли Росія поступово закривала свій ринок для українських товарів. Тому експорт в 2013 році достатньо сильно впав, бо ми орієнтувалися в основному на Росію, Росія поступово закривала ринки, а переорієнтації на ЄС не відбувалося.
Cергій Cтуканов: Яка була ситуація з інвестиціями? В 2012 році в Україні відбувся Чемпіонат Європи з футболу, це мало б показати європейцям, що Україна є відкритою країною. Чи в 2013 році спостерігалося якесь зростання інвестицій?
Катерина Венжик: На жаль, ні. За 10 місяців 2013 року іноземні інвестиції зросли всього на 2,3%. Це дуже низький показник. А якщо подивимось на країни, то третина — Кіпр (всі ми розуміємо, які це іноземні інвестиції), ще майже 10% — Нідерланди (офшор); 4,8% — Великобританія (офшор), 4,5% — Британські Віргінські Острови. Майже всю масу іноземних інвестицій, яких і так було досить мало, ми отримували з офшорів.
Пересічний громадянин на кінець 2013 року звісно не відчував падіння економіки на макрорівні
Cергій Cтуканов: А що з ВВП?
Катерина Венжик: Теж падав. Впав за 2013 рік на 1,3%, порівняно з 2012 роком.
Євген Павлюковський: Зараз таке враження, що активізувалися певні думки, що економіка тоді була стабільнішою і жити було стабільніше. Чому так відбувається?
Катерина Венжик: Пересічний громадянин на кінець 2013 року звісно не відчував падіння економіки на макрорівні. Мова не про те, що наша економіка стала кращою після Майдану. На жаль, ні, і є дуже багато факторів (війна, анексія Криму). Питання в тому, що багато спекулюють на тому, що аби не було Майдану, була б економічна стабільність. Ні, не було б. Економіка б так само падала в 2014 році. Можливо, не такими шаленими темпами, бо могло б не бути війни (але не факт, що її не було б).
Євген Павлюковський: І треба пам’ятати про три мільярди євробондів, які були взяті до Майдану.
Катерина Венжик: Треба пам’ятати про 15 мільярдів. Тому що три мільярди ми встигли отримати. І треба розуміти, звідки і чому ці 15 мільярдів взялися.
Cергій Cтуканов: Тому що Янукович поїхав до Путіна і домовився.
Катерина Венжик: Янукович поїхав до Путіна і домовився. Але, можливо, я скажу «штуку» незрозумілу для більшості, проте спробую пояснити. Грошей в країні не було настільки, що ОВДП (облігації внутрішнього держзайму) випускалися кожні два тижні (на момент початку листопада 2013 року).
Cергій Cтуканов: В нормальній ситуації з якою періодичністю вони мають випускатися?
Катерина Венжик: Раз на рік, ну двічі — але тут кожні два тижні. Мінфін випускає — Нацбанк викуповує. В країні реально просто не було грошей. Ці 15 мільярдів, з моєї точки зори, це була просто купівля суверенітету, в тому числі економічного.
Cергій Cтуканов: Або продаж суверенітету.
Катерина Венжик: Або продаж, так.
Cергій Cтуканов: Ви сказали, що економіка після Майдану не стала кращою. Ви мали на увазі в тому сенсі, що ми зазнали падіння, тому показники погіршилися, чи вона не стала кращою навіть із точки зору структурних змін?
Катерина Венжик: Уявіть собі людину з гангреною. Коли цю гангрену відрізають, скоріш за все, людину ще певний час навряд чи можна буде назвати здоровою. Але вона точно не вмиратиме далі. Ще через деякий час вона хай на одну ногу, але встане.
Приблизно те саме відбувалося останні три роки і відбувається зараз із українською економікою. Вона оздоровлюється, ми її перекроюємо.
Євген Павлюковський: Тут, думаю, варто згадати і зону вільної торгівлі, експорт до ЄС.
Катерина Венжик: Перше, що б я згадала, це переструктурування експорту. Майже вся економіка країни була зав’язана на одну країну — на Росію, яка в будь-якому випадку не є дружньою, і яка раптово закриває ринок повністю. Це частково відбувалося в 2012-2013 році, тому що ми прекрасно розуміємо, що Росія не була зацікавлена в процвітаючій Україні.
Cергій Cтуканов: 2013 рік і кінець 2017 року: давайте порівняємо за основними макроекономічними показниками, чи ми за останні три роки змогли подолати падіння 2014-2015 і вийти бодай за макропоказниками на 2013 рік?
Ми всі орієнтуємося на ціну долара, але коректніше говорити про купівельну спроможність гривні
Катерина Венжик: За макропоказниками в нас принаймні позитивна динаміка. Ці «мінуси» (ВВП, промислове виробництво, експорт) зараз перетворилися в «плюси». 2,7% ВВП (із зростанням), зростання експорту, потроху росте золотовалютний резерв. Хоча ми розуміємо, що він у першу чергу росте за рахунок грошей МВФ. Але наш експорт дозволяє більш-менш стабільно без постійного витрачання золотовалютного резерву тримати курс гривні. Насправді, це досить велике економічне досягнення для країни, в якій війна, з інноваційною економікою дуже так собі, експорт сировинний (і не найдорожчий) і для країни, в якій все ж сидить досить популістський парламент, який не дає ходу дуже багатьом важливим економічним починанням або дає зі скрипом.
Євген Павлюковський: Україна у 2018 та 2019 роках має виплачувати борги за зовнішніми зобов’язаннями. Які в зв’язку з цим можуть бути прогнози на 2018 рік?
Катерина Венжик: Прогнози — шалено невдячна справа. Особливо з урахуванням того, що економічна ситуація досить динамічно змінюється.
Євген Павлюковський: Прогнозують долар по 40. Звучить страшно, як ви гадаєте?
Катерина Венжик: Не знаю, ми пережили долар по 38, був навіть 39. Ми всі орієнтуємося на ціну долара, нам здається, від ціни долара залежить наша макроекономічна стабільність. Але коректніше говорити про купівельну спроможність гривні. Я би набагато більше уваги приділяла не курсу долара, а інфляції. Нацбанк прогнозує наступного року інфляцію 5%, це їхній цільовий показник. У цьому році їм не вдалося втриматися в рамках цільового показника, вони хотіли втриматися до 10% — наразі ми маємо 16%. Якщо ми втримаємося в коридорі 5-7% і Нацбанку це вдасться, це буде набагато важливіше для нашої купівельної спроможності, ніж вартість долара.
Також говоримо про старт проекту «Простономіка». Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.