Фестиваль історичних фільмів у Києві — восьмий рік успіху

Члени журі фестивалю діляться досвідом, який вони здобули за сім років проведення фестивалю

Ведучі

Андрій Куликов

Гостi

Іван Канівець,

Інна Гончарова,

Віктор Кожевніков

Фестиваль історичних фільмів у Києві — восьмий рік успіху
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/05/hr-hh-21-05-18_kanivets-goncharova-kozhevnikov.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/05/hr-hh-21-05-18_kanivets-goncharova-kozhevnikov.mp3
Фестиваль історичних фільмів у Києві — восьмий рік успіху
0:00
/
0:00

Гості — голова журі VIII Міжнародного фестивалю історичного кіно «Поза часом» Іван Канівець, голова оргкомітету про фестиваль Інна Гончарова, голова ГО «Креативна Україна» Віктор Кожевніков.

Інна Гончарова: Ідея створення і проведення фестивалю належить Оксані Новіковій-Вигран, нинішньої директорки Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця». Фестиваль уже 8 років поспіль відбувається саме в стінах фортеці, яким понад 150 років.

Андрій Куликов: Наскільки важко професійному кінорежисеру очолювати журі? З одного боку, маєте повну кваліфікацію, а з іншого — завжди можна по-іншому.

Іван Канівець: Я намагаюсь абстрагуватись. Річ у тому, що я ще викладаю у Київському університеті імені Карпенка-Карого, і я намагаюсь до усіх фестивальних фільмів ставитись так само, як і до студентських робіт. Тобто, я звертаю увагу, де є порушення драматургічних законів, де неправильно використані художні засоби. Розкладаю усе по компонентах і намагаюсь бути максимально незалежним, наскільки це в принципі можливо. Хоча, якщо це навмисно порушується заради хорошого драматургічного ефекту, я тільки «за». Ціную, коли режисери шукають нові творчі засоби.

Тут проблема інша — в учасників фестивалю як правило, різний бекграунд. Є люди, які тільки починають свій шлях, а є вже професійні режисери. І тут складно.

Інна Гончарова: Іван Канівець розробив доволі універсальну систему оцінювання фільмів, яка, в принципі, може використовуватись і на інших фестивалях. Вона дозволяє порахувати бали за допомогою комп’ютеру. Ми виставляємо бали за різними критеріями — кращий звук, кращий сценарій, тощо, від одного до десяти. Потім все це в комп’ютер, і комп’ютер вираховує, хто переможець. Дивно те, що в нас ніколи, я підкреслюю, ніколи, не було суперечок, хто отримає номінацію «Кращий історичний фільм», «Гран-прі».

Андрій Куликов: А що ви вкладаєте в значення слів «Історичний фільм?»

Іван Канівець: У першу чергу, це фільм, який розповідає, що відбувалось в нашій країні або в світі загалом. Хоча, звичайно, тематика українських режисерів — це українська історія. Чи ми говоримо про Трипілля, чи про події, які відбулись учора, це так само історичне кіно.

Віктор Кожевніков: У нас дійсно на фестивалі різноманітні фільми. Є про сиву давнину, а є про події, які відбуваються «тут і зараз». Останній фільм, який ми дивились — це про події на Донбасі, про людину, яка пройшла війну, повернулась з війни… Можна сказати, що це документальне кіно про сьогодення, а можна сказати, що це людська історія і це історія країни в призмі людини.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису