«Громадське радіо»
28 квітня нижня палата французького парламенту 55-ма голосами запропонувала уряду розглянути питання зняття санкцій, введених проти Росії. Що це означатиме для України, в ефірі «Громадського радіо» пояснюють віце-прем’єр міністр Іванна Климпуш-Цинцадзе, народна депутатка та голова Комітету ВР у закордонних справах та експертка Українського Центру Європейської Політики Марія Голуб.
У студії працюють Ірина Соломко та Олена Трибушна.
Олена Трибушна: У Франції нижня палата парламенту проголосувала за резолюцію, що закликає уряд країни виступити за зняття економічних санкцій, які Захід ввів проти Росії. Які наслідки це може мати для України? Що ми з цим можемо робити?
Іванна Климпуш-Цинцадзе: Представники французького уряду заявили, що вони не бачать іншого виходу ніж продовження санкцій до виконання Мінських угод. Це варто враховувати, і розуміти, що в Нормандській четвірці представник Франції буде виступати саме з цією позицією.
Сама ситуація є певною демонстрацією можливостей Республіканської партії, яка під керівництвом Ніколя Саркозі це й ініціювала. Тобто там є зацікавлення в цьому. За прийняття такою резолюції проголосувало 55 депутатів зі 101, хоча загалом їх там має бути 577. Явка могла б збалансувати це рішення, щоб воно не вийшло на такий дискурс.
Ірина Соломко: Чи є це нашою дипломатичною поразкою?
Іванна Климпуш-Цинцадзе: Це означає, що інші сили працюють дуже активно, використовують величезні ресурси, щоб такі речі проходили. Є зацікавлення того ж самого французького бізнесу в відміні санкцій, представники якого не думають про причини їх введення. Коли в дискусії кажуть, що саме Україна не виконує Мінських домовленостей, то це очевидно, що відбувається маніпуляція, внутрішня політична гра. Я не стала б розцінювати її як поразку України. Проте це означає, що потрібна мобілізація наших депутатів, щоб вони закликали не пом’якшувати санкції проти Росії.
Ірина Соломко: Тобто тепер м’яч на боці українських парламентарів?
Іванна Климпуш-Цинцадзе: Так, але це також не є виключно завданням дипломатів. Це негативний сигнал, який означає, що такі прояви можуть бути і в інших країнах, що напередодні перегляду рішення стосовно санкцій проти Росії, будуть ще спроби заявити, що їх потрібно зняти. Тому ми маємо мобілізуватися і доносити свою позицію іншим країнам.
Ірина Соломко: Пані Маріє, чи поділяєте ви думку української влади, представницею якої є Іванна Климпуш-Цинцадзе, що ця ситуація не є критичною, що її можна змінити?
Марія Голуб: В цілому я погоджуюся з її словами, але я б не була такою оптимістичною. Це точно тривожний дзвіночок, який показує, що Україна не знаходиться для європейських політиків в топі, і що російська пропаганда працює дуже ефективно. Спочатку Нідерланди, тепер Франція, після будуть інші держави. У мене зустрічне питання, скільки ще потрібно таких тривожних дзвінків, щоб ми почали змінювати позицію з реактивної на проактивну?
Ірина Соломко: Пані Ганно, ви сьогодні зустрічалися з послом Франції, що вона сказала вам з цього приводу?
Ганна Гопко: Вона сказала, що треба чітко відрізняти офіційну позицію уряду Франції як держави і це рішення за резолюцію, яка має рекомендаційний характер і яку підтримали лише 55 депутатів з загальних 577, що є менше ніж 20%. Посол підкреслила, що офіційна позиція Франції є в підтримку України, що не треба кричати про зраду, що все пропало, бо це погіршить стосунки України з Францією і лише зіграє на користь Росії.
Олена Трибушна: Якщо уряд Франції все ж таки підтримає пропозицію сенаторів — які юридичні чи інші наслідки це матиме?
Ганна Гопко: Юридичних наслідків це рішення не матиме. Нам наразі важливо, щоб всі країни ЄС проголосували одноголосно за продовження санкцій проти Росії, що відбудеться в червні.
Рішення пропутінських партій не буде впливати на уряд Франції, як країни Нормандської четвірки, яка бачить, що Росія не виконує Мінські домовленості, і розуміє, що санкції — зараз найбільш ефективний інструмент, щоб уникнути війни на сході України. Санкції хоч і повільно, але приносять результат та мають ефект на російську економіку.
Марія Голуб: Нідерланди, Франція, Німеччина, де зараз є політична криза і невідомо, в якому статусі буде далі Ангела Меркель. Треба спитати, чому цю резолюцію взагалі прийняли у Франції? Бо там Україна не є в топі пріоритетів. Чому в Європі є такі активні пропутінські лобісти, а немає проукраїнських? Нам потрібно змістити акцент діяльності з Брюсселю, з роботи з інститутом ЄС до роботи з конкретними країнами-членами ЄС. У нас навіть існують групи міжпарламентських комунікацій, в тому числі і з Францією, яким потрібно діяти активніше. Силами одного аналітичного центру, як наш, буде складно охопити всі питання, але ми працюємо над тим, щоб йшла комунікація назовні.
Європі не вистачає позитивних новин про успіхи України. Не обов’язково комунікувати на Захід меседжами на кшталт: «у нас тут зрада, все погано». Треба говорити про хороше. Ми маємо, чим звітувати перед Заходом навіть в форматі Угоди про Асоціацію. У нас дуже гарно пішла дерегуляція. Добре стартувала реформа енергетики, хоча не довели до кінця, бо надто багато політиків у цій галузі зацікавлені. У нас фантастичні зміни в суспільстві! Вони ще не незворотні, але значущі. Треба доносити до світу, що ми не failed state.
Ірина Соломко: Хто це має робити?
Марія Голуб: Найкращий варіант комунікації в даному випадку — люди для людей і про людей, прості цікаві історії. І щоб це запрацювало на нашу користь, у держави також має бути чітка інформаційна політика та її стратегічне бачення.