Гаазький суд може визнати розстріли на Майдані злочинами проти людяності

Павло Дикань, адвокат родин Героїв Небесної Сотні  аналізує про перспективу визнання Міжнародним кримінальним судом у Гаазі злочинами проти людяності розстрілів на Майдані у лютому 2014 року

Павло Дикань: Чому ми написали це звернення? Тому що на минулому тижні практично по всім практично українським ЗМІ пройшла інформація, що Гаазький суд відмовив Україні у прийнятті та провадженню справи стосовно злочинів, скоєних проти Майдану. По-перше, це абсолютно не так. По-друге, це просто нерозуміння тих процедур, які відбуваються в Гаазі. Для того, щоб припинити це нервове збудження, ми вирішили повідомити що саме відбувається в Гаазі.

Василь Шандро: І що саме там відбувається? Який вигляд має ця процедура?

Павло Дикань: Україна не є учасником Міжнародного кримінального суду офіційно, оскільки у нас не ратифікований Римський статут. Однак 9 квітня 2014 Україна звернулась до цього суду з декларацією щодо визнання його юрисдикції на період часу з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року. Тобто цей час Україна передає під юрисдикцію суду.

25 квітня 2014 року почалася сама процедура і ми пройшли першу стадію розслідування, воно складається з 4 стадій. Ми зараз знаходимося на другій. Було визнано, що визначення ми пройшли, а другий етап – це перевірка чи підпадають злочини, що скоєнні в Україні визначенню злочинів у Римському статуті. Ми розуміємо, що ті події, які відбувались в Україні, підпадають під визначення злочини проти людяності. Ще є злочини агресії – під цю категорію підпадають і події на Сході – але  юрисдикція суду на ці злочини буде поширена лише у 2017 році. 8 вересня 2015 року ми також попросили продовжити розслідування після 22 лютого 2014 року і по сьогоднішній час.

Щорічно офіс прокурора відділу попереднього вивчення пише звіт про діяльність за попередній рік. І місія Міжнародного кримінального суду, яка приїзжала до України 3-4 тижні тому, написала до звіту, що бачить ознаки надмірного насильства, але не бачать ані системності нападу, ані масштабності. Це йдеться про Майдан. На цій стадії суд лише вивчає ті докази, які надала йому держава. Україна після багатьох звернень направила-таки їм свій «сухенький» звіт. Ось ці документи фактично і є підставою до тих висновків, які зараз оприлюднив офіс прокурора.

Василь Шандро: Які у вас прогнози щодо цього? Ці матеріали є достатньою підставою для визнання цих злочинів?

Павло Дикань: Нам потрібно над цим ще працювати. Тому наше звернення адресоване не лише громадянському суспільству, але і державним органам. Вони мають виконати свою роботу. Політична воля має бути в тому, щоб у тих, хто займається розслідуванням спитали, що їм потрібно. Якщо потрібні люди або техніка, треба їм це дати.

На жаль, у держави пріоритетом є публічна звітність про розслідування, а не саме розслідування.   

Василь Шандро: Чи не є причиною гальмування розслідування той факт, що велика кількість тих, хто умовно причетний до злочинів на Майдані, залишається на своїх місцях?

Павло Дикань: Це, безумовно, одна з основних причин. На сьогоднішній день реформування системи звелося до того, що було створено патрульно-постову службу в деяких містах України. Більшість з тих, хто були по той бік барикад, так і залишились працювати в системі. 

Василь Шандро: Чи не відійшли справи пов’язанні з розстрілами на Майдані на другий план у зв’язку з тим, що іде війна?

Павло Дикань: Очевидно, що увага суспільства прикута не лише до розслідування цих злочинів. Хоча ці події і створили нинішні умови. Але в тому стані, в якому справи знаходяться зараз їх просто не можна передавати до суду.

Василь Шандро: Як ті, хто нас слухає, може допомогти вам свідченнями, матеріалами, записками, відео і т.д.? Чи цінний цей матеріал і чи може він потрапити до суду?

Павло Дикань: Це надзвичайно цінні матеріали. Ми неодноразово зверталися різними шляхами і до сьогоднішнього дня звертаємось на кожній прес-конференції до людей. Якщо ви знаєте людей, в яких є свідчення,  будь ласка, передавайте. Ми все збираємо і зводимо в базу данних. Ця історія на багато років вперед.

Повний варіант бесіди слухайте у звуковому файлі.