Про результати такої перевірки поговоримо з головним редактором «Наших грошей» Олексою Шалайським.
Генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що ГПУ повернуло до бюджету 10 мільярдів гривень. Народний депутат України Віктор Чумак відправив запит до Генпрокуратури з проханням відповісти, про що йдеться, і отримав стоси документів. Можливо, в ГПУ сподівались, що ніхто не захоче ними займатися. Але «Наші гроші» за це взялися.
Ірина Соломко: Ви проаналізували 51 папку, яку отримав народний депутат України Віктор Чумак. Що ви там знайшли?
Олекса Шалайський: Це неможливо було читати. По-перше, там виявився абсолютний хаос в цифрах, тобто я абсолютно не розумію, як робить звітність ГПУ.
По-друге, ми самі розбиралися, які гроші вони вважають повернутими по кожному з цих рішень. Але основне — коли ми почали аналізувати, які ж гроші були повернуті, отримали культурний шок. Коли генпрокурор виходить і говорить, що ми повернули 10 мільярдів гривень минулого року, то пересічна людина думає, що вони половили корупціонерів, щось конфіскували і так далі. Таких грошей було лише декілька тисяч гривень.
Ми знайшли 10 чи 12 схем, яким чином надувається ця цифра. Те, що ми порахували, що знайдено не 10 мільярдів, а 3,8 мільярди, то це ще віднеслися з любов’ю до Генпрокуратури. Якщо б ставитися жорсткіше, то цифру можна було врізати вдвічі.
Є основні три «фішки». Перша — коли дві державні структури судяться одна з іншою, наприклад «Енергоатом» з «Укрзалізницею». Генпрокуратура приходить на цей суд, і хто б в кого не виграв, вона каже, що ми повернули гроші. Як же повернули? Це ж дві державні компанії, тобто переклали з лівої кишені в праву.
Друга «фішка» — оренда землі. Наприклад, є підприємець, який орендує землю в міськради, не платив три місяці за орендну плати та заборгував 30 тисяч гривень. Прокуратура подає в суд, навіть якщо міськрада не хоче, розриває договір оренди, і рахує не 30 тисяч гривень, а суму, яка дорівнює ціні самій землі, мільйон двісті, наприклад. Хоча ця земля була комунальною, лишилась комунальною і буде комунальною.
І третя «фішка» — коли Генпрокуратура вступає в справу, яка взагалі не її. Наприклад, податкова поліція не може збити з когось борг, подає в суд, і тут приходить прокуратура і теж вступає в цю справу. І згодом пише, що вона теж повернула гроші. В результаті, і податкова поліція відзвітується, що вона повернула, і Генпрокуратура.
Я вже не говорю, що там вплели кілька рішень за 2012-ий рік, 20 рішень, які повторювалися, і так далі.