Промова президента Петра Порошенка у новорічну ніч містили ряд цікавих моментів. Які висновки можна зробити, проаналізувавши все сказане президентом, — з’ясовуватимуть у програмі «Громадська хвиля» разом з політологом Олексієм Гаранем та публіцистом Володимиром Цибульком журналісти Наталя Соколенко та Василина Думан.
Наталя Соколенко: Пане Олексію, наскільки символічною в інших країнах є промова президентів, чи не перебільшуємо ми її значення?
Олексій Гарань: Такі привітання є до різних свят. Перебільшувати її значення не треба. Ця традиція склалася в багатьох пострадянських країнах. Особливістю цього року було те, що привітання було не лише від президента, а також і від прем’єр-міністра, спікера парламенту та воїнів АТО.
Я думаю, що це дуже символічно, це підкреслює, що президент є не всесильним царем, як це було при Януковичі, або як це є у Путіна, а що у нас існує збалансована модель влади.
Наталя Соколенко: А чи не свідчить це про відсутність єдності між політиками?
Олексій Гарань: Ні. Це демонстрація єдності. У нас є президент, є прем’єр і добре, що вони разом вітають українців. Влада демонструє єдність.
Ми знаємо, що цієї єдності часом не вистачає, але нещодавно у нас була заява «трьох», де говорилося, що треба діяти разом. І попри всі прогнози, що у нас повториться ситуація 2005 року — цього не сталося. Це дає нам оптимізм в новому році.
Наталя Соколенко: Повернемося до змістовної частини промови. Навесні після іншої президентської промови багато хто з вимушено переміщених осіб і тих, хто проживає на окупованих територіях, обурювалися, що у промові президента не було ані слова про них. Не прозвучало жодного сигналу про те, що президент про них пам’ятає. Як ви це розцінюєте?
Олексій Гарань: Я, наприклад, не звернув увагу, що про це не говорилося. Усюди говорилося, що йде війна, але питання біженців там справді не було виділене. Можливо, це і варто було б зробити.
Василина Думан: Президент перелічує усіх, але про переміщених осіб не згадує.
Олексій Гарань: Президент у своїй промові говорить про зрив наступу Росії, і там цілком логічно згадуються збройні сили, волонтери і працівники оборонки. Минулого року президент згадував про Крим і навіть привітав з Новим роком кримськотатарською мовою. Але це не свідчить про те, що влада не приділяє уваги проблемам вимушених переселенців.
Наталя Соколенко: Як ви оцінюєте естетичний бік ролика з промовою? Дві камери, якісь не дуже якісні склейки. Таке враження, що все робилося в останній момент. У вас того враження не склалося?
Олексій Гарань: Я коли слухав цю промову, то я слухав її суть. У ній всі основні моменти пролунали. Ми не можемо знати як складеться ситуація на фронті. Президент говорив «якщо ми унеможливимо наступ Росії». Але разом з тим пролунали дуже важливі речі щодо зони вільної торгівлі: були озвучені і проблеми, і перспективи. Там не були для мене якісь проривні моменти, але там були всі основні меседжі.
Василина Думан: Пане Володимире, скажіть, будь ласка, чи мала б бути промова демонстрацією прив’язаності до реальності і його відчуття народу, і чи є промова на Новий рік тим місцем, де ці речі мають озвучуватися?
Володимир Цибулько: Політичний спіч не є звітом глави держави. Це звернення до громадянина. Ми тут маємо кілька важливих моментів. Президент нарешті звернувся не як раніше, безособово «співвітчизники», а звернуся «до дорогі мої українці». Я думаю, що так треба звертатися у всіх подальших виступах.
Цей виступ важливий також і тим, що він апелює не до окремих етнічних груп, а до кожного громадянина. Дуже важлива подяка президента військовим, і також те, що озвучені ним категорії: мир, добробут — це менш суспільні і більш приватні категорії. В цьому сенсі у новорічному привітанні витриманий баланс між суспільним і приватним. У новорічну ніч під шампанське робити складний політичний звіт не дозволяє формат.
Василина Думан: А як щодо щирості? Чи говорив президент щось таке, що ще не стало калькою?
Володимир Цибулько: Президент — політик, і політичні образи у нього домінують. Але цього року, враховуючи цитату Франка, все було досить барвисто. Це ледве не вперше за історію новорічних привітань цитується український класик. Президент у своєму звернення був щирий та творчий рівно на стільки, наскільки це дозволено політику.
Наталя Соколенко: А як вам творче рішення у цьому ролику? Мені здається, його було замало.
Володимир Цибулько: У мене було відчуття, що новорічний ролик зі зверненням президента був трохи незавершений, що під цей виступ мав підкладатися якийсь візуальний ряд. Можливо задум був трохи інакший, але щось не склалося.
0