facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Грабунок банку «Хрещатик» здійснювався методично, — Володимир Бондаренко

Кому вигідний збанкрутілий банк «Хрещатик» та чи будуть повертати гроші вкладникам?

Грабунок банку «Хрещатик» здійснювався методично, — Володимир Бондаренко
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Про це говоримо з депутатом Київради, голова комісії з питань житлово-комунального комплексу та енергетики Володимиром Бондаренко.

Наталя Соколенко: Яка ваша версія щодо того, що сталося з банком «Хрещатик»?

Володимир Бондаренко: Грабунок цього банку здійснювався методично, різними поколіннями керівників. Почалося з друзів Олександра Омельченка — Василя Хмельницького та Андрія Іванова, які проникли в хлібопекарну галузь, банківську сферу, земельні стосунки. Потім при Леоніді Черновецькому вони почали співпрацю з ним. Потім при Попові вони почали по-своєму крутити все.

Але нині також є господарі життя, сліди яких я бачу в цій афері. Зокрема, не випадково один з найбільших клієнтів цього банку — велика комунальна система Київводоканалу за декілька днів перед фактичним банкрутством банку перекинулися на обслуговування на відомі структури, які контролюються Петром Порошенком та Кононенком.

Тобто банк, який у них у підпорядкуванні, у Порошенка 60% акцій, у Кононенка 15% от вони і прийняли цю структуру — Київводоканал, а це означає, що банк «Хрещатик» залишився без одного зі своїх головних клієнтів.

Таким чином був даний сигнал. Хто в цьому був зацікавлений? Багато хто. Кажуть, що сьогодні є шанс перейти цьому банку в руки з якихось київських керівників. Чи того, хто є першою особою, чи того, хто фактично керує Києвом — є люди, які давно вже відомі в Києві як «тіньові оператори», котрі володіють життям.

Йде приватна боротьба бізнесменів, які працюють в офшорах. У Києві працюють не нормальними методами, а рейдерськими. Я бачу тут яскравий прояв рейдерської політики, яка сьогодні характерна для нас. Сьогодні хтось забирає готель «Либідь», вчора хтось забирав щось інше.

Немає у держави на сьогодні у цьому відношенні порядку.

Андрій Гарасим: Коли  ви кажете про те, що банк перейде в руки, ви маєте на увазі буде проданий?

Володимир Бондаренко: Сьогодні мова йде про те, що може знайтися якийсь інвестор, який захоче заволодіти банком. Для того, щоб це зробити, він сьогодні може реструктурувати борги, домовленості з Національним банком і вийти на те, щоб цей банк зміг існувати. Але чи буде це зроблено в цих важких ситуаціях, коли борги сягають 4 млрд.

Більш за все нагріють звичайних людей, які потім через Фонд гарантування вкладів отримають якусь крихту від того, що вони туди поклали.

Андрій Гарасим: Які кошти саме комунальних підприємств зараз знаходяться в цьому банку і яка може бути їхня подальша доля?

Володимир Бондаренко:  Є комунальні підприємства, одне з них, яке мало відношення до міської влади — це Київводоканал. Потім є така система «Картка киянина» — величезна мережа різних послуг для киян. Вони можуть «прогоріти» і тоді міський бюджет буде покривати ці збитки, а десь там в офшорах хтось буде сидіти і радіти, що він встиг  своє вихопити.

Сьогодні «Батьківщина» зробила заяву з вимогою негайно провести екстрене засідання сесії Київради і з’ясувати, хто і коли почав грабувати і розтягувати банк.

Андрій Гарасим: А чи є інформація, кому останнім часом видавали з цього банку кредити?

Володимир Бондаренко: Це питання також цікавить мене і моїх колег. Це інформація, яку можна отримати, якщо буде задіяна СБУ, деякі фінансово контролюючі органи.

Андрій Гарасим: А як ви оцінюєте роль КМДА у цій справі?

Володимир Бондаренко: Пакет акцій Київради майже 25%.

Поділитися

Може бути цікаво

Від оптичних явищ до хімічних дослідів: як працює Музей цікавої науки в Дніпрі

Від оптичних явищ до хімічних дослідів: як працює Музей цікавої науки в Дніпрі

Чому Росія досі може продавати крадене українське зерно на міжнародних ринках

Чому Росія досі може продавати крадене українське зерно на міжнародних ринках

«Діти знають, як вижити, але не знають, як скупитись у магазині»: як наставництво допомагає підтримувати дітей без батьківського піклування

«Діти знають, як вижити, але не знають, як скупитись у магазині»: як наставництво допомагає підтримувати дітей без батьківського піклування