www.ukrinform.ua
Про це говоримо з депутатом Київради, голова комісії з питань житлово-комунального комплексу та енергетики Володимиром Бондаренко.
Наталя Соколенко: Яка ваша версія щодо того, що сталося з банком «Хрещатик»?
Володимир Бондаренко: Грабунок цього банку здійснювався методично, різними поколіннями керівників. Почалося з друзів Олександра Омельченка — Василя Хмельницького та Андрія Іванова, які проникли в хлібопекарну галузь, банківську сферу, земельні стосунки. Потім при Леоніді Черновецькому вони почали співпрацю з ним. Потім при Попові вони почали по-своєму крутити все.
Але нині також є господарі життя, сліди яких я бачу в цій афері. Зокрема, не випадково один з найбільших клієнтів цього банку — велика комунальна система Київводоканалу за декілька днів перед фактичним банкрутством банку перекинулися на обслуговування на відомі структури, які контролюються Петром Порошенком та Кононенком.
Тобто банк, який у них у підпорядкуванні, у Порошенка 60% акцій, у Кононенка 15% от вони і прийняли цю структуру — Київводоканал, а це означає, що банк «Хрещатик» залишився без одного зі своїх головних клієнтів.
Таким чином був даний сигнал. Хто в цьому був зацікавлений? Багато хто. Кажуть, що сьогодні є шанс перейти цьому банку в руки з якихось київських керівників. Чи того, хто є першою особою, чи того, хто фактично керує Києвом — є люди, які давно вже відомі в Києві як «тіньові оператори», котрі володіють життям.
Йде приватна боротьба бізнесменів, які працюють в офшорах. У Києві працюють не нормальними методами, а рейдерськими. Я бачу тут яскравий прояв рейдерської політики, яка сьогодні характерна для нас. Сьогодні хтось забирає готель «Либідь», вчора хтось забирав щось інше.
Немає у держави на сьогодні у цьому відношенні порядку.
Андрій Гарасим: Коли ви кажете про те, що банк перейде в руки, ви маєте на увазі буде проданий?
Володимир Бондаренко: Сьогодні мова йде про те, що може знайтися якийсь інвестор, який захоче заволодіти банком. Для того, щоб це зробити, він сьогодні може реструктурувати борги, домовленості з Національним банком і вийти на те, щоб цей банк зміг існувати. Але чи буде це зроблено в цих важких ситуаціях, коли борги сягають 4 млрд.
Більш за все нагріють звичайних людей, які потім через Фонд гарантування вкладів отримають якусь крихту від того, що вони туди поклали.
Андрій Гарасим: Які кошти саме комунальних підприємств зараз знаходяться в цьому банку і яка може бути їхня подальша доля?
Володимир Бондаренко: Є комунальні підприємства, одне з них, яке мало відношення до міської влади — це Київводоканал. Потім є така система «Картка киянина» — величезна мережа різних послуг для киян. Вони можуть «прогоріти» і тоді міський бюджет буде покривати ці збитки, а десь там в офшорах хтось буде сидіти і радіти, що він встиг своє вихопити.
Сьогодні «Батьківщина» зробила заяву з вимогою негайно провести екстрене засідання сесії Київради і з’ясувати, хто і коли почав грабувати і розтягувати банк.
Андрій Гарасим: А чи є інформація, кому останнім часом видавали з цього банку кредити?
Володимир Бондаренко: Це питання також цікавить мене і моїх колег. Це інформація, яку можна отримати, якщо буде задіяна СБУ, деякі фінансово контролюючі органи.
Андрій Гарасим: А як ви оцінюєте роль КМДА у цій справі?
Володимир Бондаренко: Пакет акцій Київради майже 25%.