Верховна Рада без обговорення ухвалила у другому читані антидискримінаційну правку до трудового законодавства. За відповідний закон №3442 проголосувало народних 234 депутатів.
Руслан Демчак, БПП, за поправки голосував, вважає, що це — зміни позитивні, але не треба надавати великої ваги цим поправкам. Бо робота головна попереду. Нагадує, шо напередодні голосування Президент зустрічався з мерами міст і сказав, що безвізовий режим рано чи пізно буде отриманий. Найсильніша сторона цього пакету законів — фінансовий блок. Він поступово буде імплементовпний в європейське поле.
Сергій Євтушок каже, що «Батьківщина» одностайно підтримала пакет законів, необхідних для безвізового режиму. Вважає, що у них немає нічого нового щодо рівності людей, що ці цінності були в українському законодавстві і раніше. Є ще попереду робота, яка має дві складових: юридичну і політичну. Юридична важка, але прийнятна для обговорення. А політична, — це воля керівництва держави щодо закриття кордонів з Росією.
Ганна Гопко каже, що парламент виконав законодавчу частину своїх завдань, чим забезпечив рівність всіх громадян у трудовому законодавстві. Наступний крок —імплементація в європейське правове поле. 24 листопада в Брюсселі заслухають моніторинговий звіт, який, на її думку, буде мати позитивні висновки. Відкриті кордони з Росією не є великою перешкодою у набутті Україною безвізового режиму.
Андрій Іллєнко, як і решта членів Свободи, проти антидискримінаційних поправок до трудового законодавства. Він вважає, що проблеми гендерної нерівності чи сексуальної орієнтації надумані. Якщо словосполучення «сексуальна орієнтація» буде введено у правове поле країни, далі воно може стати інструментом маніпуляцій і спекуляцій у руйнуванні традиційних цінностей українців.
Говоримо про те, що Верховна Рада визнала депортацію кримських татар із Криму у 1944 році геноцидом кримськотатарського народу. За відповідний проект за основу і в цілому проголосували 245 депутатів. Цією Постановою затверджено 18 травня Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Всі гості погоджуються, що це дуже правильний і позитивний крок, який українська держава мала зробити набагато раніше.
Верховна Рада прийняла у першому читанні два законопроекти, направлені на регулювання діяльності Антимонопольного комітету.
Щодо прозорості діяльності Антимонопольного комітету, всі учасники розмови вважають прийняття законопроектів позитивним кроком у реформуванні всіх сфер і галузей держави. Монополія у будь-якій справі це — стагнація, а конкуренція — це розвиток. Комітет і раніше видавав багато різних дозволів, але не відстежував їхнього використання. Треба, щоб прозорість рішень працювала на розвиток економіки.
Обговорюючи ексклюзивне інтерв’ю Голови Донецької ОДА П. Жебрівського, у якому він розповідає про підготовку до місцевих виборів на частині Донбасу 29 листопада, всі учасники вказують на важливості їх проведення. Кажуть, що від самого початку виборчої кампанії тут мали бути посилені заходи безпеки. Тоді не було б таких прикрих зривів. Але організаційні помилки треба виправляти хоча б зараз.
Андрій Куликов: Верховна Рада проголосувала, що вибори у Маріуполі і Красноармійську відбудуться 29 травня. Наскільки це збігається з вашим баченням?
Павло Жебрівський: Думаю, що за цей час буде можливим надрукувати бюлетені і забезпечити нормальний виборчий процес. Власне, маріупольці і красноармійці готові і хочуть голосувати, тому якихось технічних проблем з приводу голосування 29 травня я не бачу.
Мені дуже хотілося, щоб ЦВК зайняла роль арбітра, а не учасника на тій чи іншій стороні. Це дуже важливо. Адже, якщо знову ЦВК займе одну зі сторін, то знову можуть бути проблеми.
Андрій Куликов: А що змінилося від того часу, як не відбулися вибори?
Павло Жебрівський: Змінився склад територіальних виборчих комісій. Правда, сьогодні від Опоблоку керівник територіальної виборчої комісії достатньо молода жінка, яка тимчасово прописана в місті Маріуполі. Вона дуже специфічна, але фахова людина. На сьогодні в територіальних виборчих комісіях немає монополій. І це дуже важливо.
Друге питання — це те, що ЦВК буде друкувати бюлетені на типографії «Україна». Це також дуже важливо, тому це матиме суспільну легітимізацію виборчого процесу.
Верховна рада підтримала у першому читанні законопроект щодо впровадження обмеження на проведення планових заходів із здійснення державного нагляду до 30 червня 2016 року. Депутати кажуть, що це не новий закон, але лише продовження дії такого, що вже існує. Бізнесу треба дати «наростити м’язи», тобто розгорнутись у розвитку. А це можливо лише за умови ліберального ставлення держави.
Галина Бабій: Верховна Рада ухвалила антидискримінаційну правку до трудового законодавства — це зрада чи…?
Руслан Демчак: Вважаю, що всі закони, які направлені на лібералізацію з Європейським союзом безвізового режиму є позитивними. Тому потрібно цю подію розглядати, в першу чергу, з цієї точки зору.
Щодо змін і нашумівшої поправки, то вона включає виключення будь-якої дискримінації. У жовтій пресі звучало, що ми, начебто, хотіли узаконити одностатеві шлюби, то це не правда. Той трудовий кодекс, за яким ми зараз живемо, був затверджений ще у Радянському Союзі і дуже багато норм справді застаріли.
Ганна Гопко: На цьому тижні, як і на минулому, ми фактично виконали законодавчу частину наших зобов’язань, ухвалювали закони, які стосуються антикорупційної тематики, трудового законодавства, також покращили закон щодо трудових мігрантів, зокрема наших громадян закордоном.
І сьогодні цією поправкою до Трудового кодексу ми забезпечили рівність всіх громадян і проявили певну християнську терпимість в ставленні до того, що в незалежності від віку, релігійних віросповідань чи сексуальної орієнтації кожен має право на роботу.
Це була одна з умов візової лібералізації. З іншої сторони ця норма діє і в таких державах, де дуже сильною є релігія, наприклад у Польщі, де дуже потужна греко-католицька церква. Ми справді не говоримо про легалізацію одностатевих шлюбів. Ми говоримо про рівність в трудових відносинах.
Потрібно далі говорити, що це завдання зроблено і наступним є імплементаціний етап. Тобто як ми, як Україна, будемо виконувати закони, які ухвалили. Адже Європейський союз дуже цікавить боротьба з корупцією і питання отримання біометричних паспортів. І це саме стане запорукою того, що в ЄС будуть обговорювати, чи виклювати Україну з переліку країн, громадяни яких не можуть в’їжджати на територію ЄС без візи.
Андрій Іллєнко: Я так розумію, що єдиний з присутніх, хто не підтримав внесення поправки до законодавства. По-перше, хотів би звернути увагу на офіційні документи. Є відповідний план дій щодо візової лібералізації, який опублікований на сайті українського уряду. Це не великий документ, його можна подивитися і прочитати.
Там слів про сексуальну орієнтацію чи гендерну ідентичність немає. Це офіційний документ, який Європейський союз передав Україні, як конкретний план дій щодо того, що ми маємо виконати для того, щоб отримати безвізовий режим.
По-друге, я, як народний депутат, неодноразово від виборців отримую постійні скарги щодо трудових конфліктів. Наприклад, що жінка, яка старшою сорока років має проблеми при працевлаштуванні. Знаю також, що коли жінка без чоловіка виховує дитину і її через це не беруть на роботу. Також багато проблем мають інваліди при працевлаштуванні, але я жодного разу не чув, щоб когось дискримінували у трудових відносинах через сексуальну орієнтацію.
Якщо ми говоримо, що це принципове питання, то, напевне, це принципове питання для тих, хто хоче ввести в українське законодавство цю правову конструкцію і далі розхитувати ситуацію. Тобто просувати питання далі і дійти до обговорення легалізації одностатевих шлюбів.
Ірина Соломко: Важливими законами, які були сьогодні проголосовані є частина пакету законопроектів, що стосується антимонопольного комітету та прозорості державних закупівель. Пане Руслане, як ви оцінюєте цей законопроект?
Руслан Демчак: Хочу сказати, що у нас взагалі антимонопольна політика не велася в Україні до цього. Тобто функціонував антимонопольний комітет без реальної роботи. Він був фактично такою організацією, яка видавала дозволи, але не відслідковував саме антимонопольну економічну складову. Ті монополії, які зараз існують призвели до олігополій.
Нам наразі потрібно, що антимонопольний комітет почав працювати саме на економіку країни для того, щоб, в тому числі, понижувати ціни для споживачів. Сьогодні цей перший крок був зроблений.
Сергій Євтушок: Я погоджуюся з думкою пана Руслана. Адже ми розуміємо, що як раз ці олігополії в Україні домінують і ми маємо боротися з цим явищем, тому що споживач не може знайти правди ніде. А коли буде контроль з боку антимонопольного комітету та рахункової палати, то можна сподіватися на якісь покращення.