facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

«Громадська хвиля» за 23 жовтня. Частина перша

Чи буде дотримано безпеки на виборах 25 жовтня, як не перетворити декомунізацію на вандалізм — у першій частині «Громадської хвилі»

Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 3 хвилин

Наталія Линник, керівниця програм Комітету виборців України спрогнозувала, що місцеві вибори 2015 року в більшості регіонів пройдуть спокійно. На виборчих дільницях працюватиме 100 тисяч правоохоронців. Наталія Линник координує тренінги від Комітету виборців України (КВУ) для МВС та поліції. Для міліціонерів КВУ випустив посібник, у якому розглянуто типові форс-мажорні ситуації на виборчих дільницях і схему дій міліції. Увагу поліції акцентували на порядку довкола виборчих дільниць і транспортуванні бюлетенів. У майбутньому Комітет планує навчати слідчо-оперативні групи розслідувати злочини, пов’язані із виборами.

Наталія Линник поділилася прогнозами щодо проходження виборів на Сході України. За її передбаченнями, на Луганщині буде спокійно, проте на Донеччині вже посилюють заходи безпеки. За словами гості, не передбачається ніяких жорстоких форс-мажорних ситуацій, проте атмосфера доволі напружена.

Співрозмовниця згадала про маніпуляції та підкупи цієї передвиборчої кампанії. Цьогоріч на місцевих виборах кандидати готові заплатити від 100 (на Луганщині) до 800 грн (у Києві) за голос. Згідно з інформацією керівниці КВУ, тіньовий бюджет цієї кампанії становить 2 млрд грн.

Гостя пояснила, як потрібно діяти у випадку виявлення порушень під час виборів. Якщо виборець став свідком правопорушення, він повинен повідомити про це міліцію і дочекатися приїзду оперативно-слідчої групи. Правоохоронці, які перебувають біля виборчої дільниці, можуть викликати відповідну групу, проте не займаються самим розслідуванням.

Проблемою місцевих виборів гостя вважає те, що чимало виборців (члени виборчих комісій, правоохоронці, воїни АТО, якщо вони не належать до територіальних громад, внутрішньо переміщені особи тощо) не зможуть взяти участь у голосуванні. Наталія Линник зауважила, що робота органів, які займаються реєстрацією виборців, суттєво покращилась, і випадки маніпуляцій у цій сфері все менше.

Виборча дільниця — приваблива ціль для терористичного акту. Проте на переконання Наталії Линник, більшість повідомлень про замінування тощо — це хибна тривога. Та все ж представниця Комітету виборців України не виключає можливість заворушень в окремих областях України.

Галина Василевська, експерт з правових питань фонду ІЗОЛЯЦІЯ, член робочої групи з питань реалізації Закону України «Про засудження комуністичного й націонал-соціалістичного тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки» в КМДА зазначила, що перейменування об’єктів із радянськими назвами має завершитись до 21 листопада. За інформацією експертки, у багатьох містах, зокрема у Києві, процес проходить успішно, місцеві мешканці активно долучаються через онлайн-ресурси.

Гостя спростовує міф, що зміна назв вулиць спричинить великі витрати громадян. За її словами, держмито доведеться платити при зміні місця реєстрації, даруванні/продажу квартири тощо; розмір мита — 85 копійок. Якщо ж людині не потрібно змінювати адресу для інших правочинів, вона може цього не робити.

Декомунізація зачіпає не лише назви вулиць, а й скульптури, мозаїки та інші твори мистецтва. За словами Галини Василевської, в об’єкти мистецтва, де можливо, вноситимуть косметичні зміни. Щоб не знищити унікальні пам’ятки радянського мистецтва, зокрема мозаїки, фрески та вітражі, їх ідеологічні елементи, якщо вони невеликі за площею, замінять на нейтральні. Зараз фонд ІЗОЛЯЦІЯ готує перелік усіх культурних об’єктів на території України, позначених впливом радянської ідеології. Як повідомила експертка фонду, розглядається можливість створення радянського музею із тих об’єктів, які не вдасться змінити «косметичним» шляхом — на зразок портрета Леніна. Подібні музеї існують в деяких пострадянських країнах і викликають зацікавлення у західних туристів. Співрозмовниця також зауважила, що у процесі декомунізації не варто нав’язувати людям протилежну радикальну позицію. Значно краще, на думку гості, дати місцевим громадам змогу внести зміни на власний смак.

Поділитися

Може бути цікаво